Роуз Кабура живе в невеликому місті за 45 кілометрів від Найробі. Нещодавно заснувала равликову ферму на ділянці площею 160 квадратних метрів. Вклала в бізнес півтори тисячі доларів США. Зараз має 4000 равликів.
[Роуз Кабура, фермерка]:
«Від равликів немає ні шуму, ні запаху. Тому, якщо живеш у місті, то розумніше розводити равликів, а не свиней чи корів».
Щоб розводити равликів, треба ліцензія. Вона коштує 1500 кенійських шилінгів. Це 13 доларів. Кенійці вирощують черевоногих молюсків виду ахатина гігантська. М’ясо продають ресторанам по 25 доларів за кілограм.
У м’ясі равликів є білки, жири, вуглеводи, залізо, кальцій та магній.
[Пол Кіноті, технолог харчової промисловості]:
«У розведення равликів не треба вкладати великий капітал, а продукт виходить цінним. Це дуже привабливо для багатьох фермерів. Витрачається менше грошей і часу».
Попит є і на равликовий слиз. Його використовують у косметології. А з мушель роблять харчову добавку для худоби.
М’ясо ахатин гігантських не таке корисне, як виноградних равликів, які звичніші для європейців. Але попит однаково немалий. Деякі фермери вже планують виходити на іноземні ринки.
Коротке посилання на цю сторінку:
