[Зара Асамоа, колишня безпритульна]:
«Знати, що є житло, робота й стабільний дохід, дуже приємно. Це означає, що я можу більше собі дозволити й просто насолоджуватися життям».
П’ять років тому Зара стала бездомною, бо її мати більше не змогла платити за квартиру. Увесь цей час дівчина жила то в друзів, то в сестри. Іноді знаходила роботу, однак лише тимчасову та не на повний день. Два роки тому закінчила університет. Проте через пандемію не змогла нікуди влаштуватися.
Допомога надійшла від благодійної організації, яка шукає роботу для безпритульних. Попит на ринку праці зріс після брекзиту. До того ж під час пандемії багато літніх працівників вийшли на пенсію, а молодь відновила навчання, відклавши працевлаштування.
Тепер у Великій Британії вакантні чотири зі 100 робочих місць. Компанії раніше прагнули наймати лише людей із постійним місцем проживання, але тепер ситуація змінилася. Роботодавці стали співпрацювати з організацією, яка працевлаштовує безпритульних.
[Емілі Гокінг, працівниця британської компанії]:
«Пропозиція цієї організації унікальна, раніше такої не було. Вона шукає кандидатів, з якими до цього не можливо було зв’язатися хоча б тому, що вони не могли знайти наших оголошень про вакансію».
2019 року організації вдавалося влаштувати лише десять осіб на місяць, тепер — 50.
[Алекс Стефані, голова благодійної організації]:
«Компанії активно шукають працівників, а кількість вакансій у Великій Британії постійно зростає. Тому під час пандемії ми допомагали їм знаходити соціальних працівників, фахівців із логістики та водіїв».
У благодійній організації безпритульних готують до співбесіди з роботодавцем, а також шукають для них вакансії. Крім того, збирають пожертвування, щоб людина могла якийсь час винаймати житло чи опанувати якусь професію.
Британські компанії також почали приймати на роботу людей із судимістю.
Коротке посилання на цю сторінку:
