До пандемії вона щодня їздила на роботу. Поїздка автобусом коштувала половину її денного заробітку.
[Хуана Моралес, ткаля]:
«Життя непросте, бо маємо маленькі зарплати. Нам важко, але ми намагаємося заробити на їжу собі й нашим дітям».
Зараз вона працює з дому. І попри те що живе в глушині, Хуана на зв’язку зі світом завдяки планшету з підключенням до інтернету. Його вона отримала в межах програми ООН.
У місцевому банку вона взяла кредит на ткацький верстат і розпочала свій бізнес.
[Хуана Моралес, ткаля]:
«Я й раніше хотіла купити планшет, але грошей не було. Потім я дізналася, що ця установа дає кредити».
Тепер Хуана може керувати фінансами з дому.
[Ндая Белтчика, аналітик]:
«Цифрові технології можуть відчинити вікно на нові ринки. Вона може й далі заробляти з дому. Тобто для неї відкривається цілий світ».
У межах проєкту під’єднатися до мережі змогли 1500 жительок сільських районів.
Зараз Хуана продає одяг місцевому гуртовому продавцю текстилю. Але планує за допомогою планшета розширити онлайн-бізнес і знайти нових клієнтів.
Коротке посилання на цю сторінку:
