Саме 63 роки тому 10 березня у Тибеті спалахнуло повстання проти влади КНР. Комуністи захопили регіон за сім років до того, назвавши це «мирним визволенням».
[Церінг Долма, протестувальниця]:
«Ми розуміємо, що Китай не почує. Нам це неважливо, але протестувати проти них — це наше право та наш обов’язок. Вони не чують нас уже 63 роки, але ми й досі протестуємо. Ми не перестанемо надіятися».
Повстання тибетців тривало три роки. Вони виступали за відновлення незалежності їхньої землі та проти китаїзації Тибету. Дуже побожний буддійський регіон також не міг прийняти атеїстичну пропаганду, яку насаджував там Пекін. У боротьбі з повстанцями китайська влада активно знищувала духовенство та монастирі.
[Тхубтен Ванчень, тибетський законодавець у вигнанні]:
«Наше послання: не забувайте й не мовчіть, бо 6 мільйонів тибетців усередині Тибету страждають».
Зрештою заколот придушили. Загинули десятки тисяч людей. Духовний лідер тибетців Далай-лама та його прибічники втекли до Індії, Непалу та інших країн.
Влада Китаю заперечує, що веде в Тибеті репресивну політику, й каже, що вона поклала край кріпацтву та посприяла розвитку відсталого регіону.
Коротке посилання на цю сторінку:
