Гончар Башкім Плаку щоранку найперше замішує глину. Його майстерня стоїть у місті Фарке, що за 20 кілометрів від албанської столиці Тирани. На невеликому виробництві також працюють син і брат ремісника. Вони роблять глиняні тарілки, миски, горщики та інший посуд.
Майстерність Башкіму передав батько, як це робили й попередні покоління в його родині.
[Башкім Плаку, гончар]:
«Я пишаюся, що це ремесло успадкував і мій молодший син, причому пішов далі за мене. Я переважно роблю традиційне начиння, а син любить створювати витонченіші вироби — великі блюда, чашки та інші такі речі».
Увесь посуд роблять вручну на гончарному крузі. Потім сушать й обпалюють.
[Башкім Плаку, гончар]:
«Це (ремесло) добре забезпечує — ні від кого не залежиш. Воно також знімає стрес. Це антистресова робота. Гончарство має багато позитивних сторін».
Майстер каже, що на кераміку є великий попит, до того ж він зростає. Ресторани й кафе в усій Албанії закуповують такий посуд, бо багато страв національної кухні заведено готувати в глиняних горщиках.
Мерія Тирани за потреби підтримує ремісників грішми й проводить ярмарки, щоб популяризувати їхню продукцію.
[Кетріна Яразі, співробітниця мерії Тирани]:
«Ці ремісники — велика цінність. Вони не лише зберігають традиції, але й працюють як підприємства. Особливо виділяється Фарке, де є чотири гончарні майстерні, і там традиції передаються з покоління до покоління».
Башкім теж надіється на матеріальну допомогу. Тоді він зможе модернізувати майстерню і найняти 20 працівників.
Коротке посилання на цю сторінку:
