Невеликий острівець зелені серед кам’яних джунглів. Це міський ліс у Карачі — найбільшому місті Пакистану. Ще шість років тому тут був занедбаний парк. А зараз на території завбільшки півтора гектара тягнуться до сонця рослини 55 видів.
Відродити парк вирішив ландшафтний дизайнер Шахзад Куреши.
[Шахзад Куреши, ландшафтний дизайнер]:
«Слово “ліс” асоціюється з якимось далеким місцем, де водяться тварини й куди важко вибратися. Але можна виростити ліс на невеликих ділянках прямо в містах, і це буде дуже корисно для тих, хто живе поблизу».
Пакистанець відновлює занедбані парки методом японського ботаніка Акіри Міявакі. Той радив використовувати місцеві рослини й на маленькій території висаджувати кілька десятків видів. Мініліс виходить густим і швидко росте.
[Шахзад Куреши, ландшафтний дизайнер]:
«Раніше намагалися садити рослини нетутешніх видів, але вони не підходили ні для міста, ні для нашого клімату. Нині тут лише місцеві види. Ми не використовуємо хімікатів, пестицидів та добрив».
Поливають ліс стічними водами.
[Шахзад Куреши, ландшафтний дизайнер]:
«Ми зробили канал, і до нього надходить стічна вода. Там вона очищається, проходячи через зарості очерету, а потім надходить у водойму й там зберігається. Тож рослини споживають воду з каналізації, очищену самими рослинами».
Ландшафтний дизайнер хоче долучити пакистанців до японської практики синрин-йоку. Це своєрідна лісова терапія. Дослідники з’ясували, що прогулянка серед дерев нормалізує кров’яний тиск та серцебиття, а також поліпшує психічний стан.
[жителька Карачі]:
«Гадаю, людям це необхідно, бо природа в житті дуже важлива. Якщо сидіти в кам’яних будинках, відірвавшись від природи, то залишиться лише порожнеча».
Команда озеленювачів виростила вже вісім мінілісів у Карачі та два в Лахорі. Тепер хочуть створити маленькі парки й в інших містах Пакистану.
Коротке посилання на цю сторінку:
