Розділ другий статті 50-ї правил Міжнародного олімпійського комітету забороняє атлетам проводити політичні чи релігійні акції протесту на спортивних об’єктах Ігор. До того ж китайська практика придушення дисидентів показує ставлення місцевої влади до таких акцій.
Правозахисники побоюються, що активістів з-поміж спортсменів просто не буде кому захистити.
[Роб Келер, директор Міжнародної організації захисту спортсменів]:
«Розділ 2 статті 50 каже, що треба дотримуватися законів конкретної країни. Ми знаємо про ситуацію у сфері свободи самовираження в Китаї. Тож спортсменам навряд чи нададуть якийсь захист».[Яцю Ван, працівниця Human Rights Watch]:
«Китайські закони дуже розмиті. Якщо ви висловлюєтеся, то вас можуть звинуватити в поширенні чуток, порушенні правил громадської безпеки, провокації насильства. Тобто вашу критику можуть розцінити як злочин».
Комуністичну владу Китаю давно звинувачують у порушенні прав релігійних та етнічних меншин. Численні звіти й розслідування показують, що в КНР переслідують мусульманську народність — уйгурів, а також тибетців, парафіян домашніх християнських церков та прихильників медитативної практики Фалуньгун.
Останнім часом багато хто говорить про трудові табори у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Але політолог Андерс Корр зазначає, що Фалуньгун зазнає ще жорстокіших репресій.
[Андерс Корр, політолог]:
«Нам слід думати не лише про геноцид щодо уйгурів, а, безумовно, ще й про геноцид щодо Фалуньгун. Імовірно, це потрійний геноцид, бо ще є тибетці».
Про репресії в Китаї ще раз недавно нагадав американський професійний баскетболіст турецького походження Енес Кантер Фрідом. Він сказав, що хоче влітку відвідати Китай.
[Енес Кантер Фрідом, баскетболіст]:
«Однак під час цієї поїздки чи покаже нам влада, як вона знищує тіла після того, як виріже з них органи (на продаж), чи ж нам покажуть лише пропаганду?»
Нагадаємо, Олімпіада в Пекіні стартує 4 лютого.
Коротке посилання на цю сторінку:
