Діти та учитель плескають у долоні в такт музиці, дріботять ногами й усміхаються.
Тут вони на якийсь час забувають про важку реальність. Останніми місяцями вони живуть далеко від дому через виверження вулкана Ньїрагонго — одного з найнебезпечніших в Африці. Тепер вони мешкають у тимчасовому таборі.
Житель ДР Конго Бертін організував танцювальну компанію, яка допомагає забути про жахіття стихійного лиха.
[Бертін Касолене, організатор танцювальної школи]:
«Ми занурюємо дітей у танець, даруємо їм надію та любов після нещодавнього виверження Ньїрагонго. Ми даємо їм трохи надії. Показуємо їм, що танці теж важливі в житті».
За даними ООН, унаслідок виверження в травні коло 30 людей загинуло, а 3500 втратило житло.
Сьогодні тисячі осіб живуть у саморобних таборах. Багато дітей не ходять до школи й просто тиняються.
[Бертін Касолене, організатор танцювальної школи]:
«Ці діти мають надію, мають великий потенціал. Просто треба той, хто б їх вів, щоб вони змогли досягти своїх цілей і стати кращими».
Джанетт утекла від виверження разом зі своїми дев’ятьма дітьми. Каже, що троє з них ходять на танці, і вона цьому рада.
[Джанетта Кавуго, вимушена переселенка]:
«Ми, переселенці, уважаємо, що це добре. Дітей навчають цих танців. Можливо, колись це стане в пригоді».
Учителі теж кажуть, що танці допомагають дітям пережити травму й стати спокійнішими.
Коротке посилання на цю сторінку:
