Чинний протокол вимагає перевіряння товарів між материковою частиною Великої Британії і Північною Ірландією. Але вони виявилися дуже обтяжливими для бізнесу.
[Брендон Льюїс, міністр у справах Північної Ірландії]:
«Ми побачили, що продуктових лінійок у супермаркетах стало менше, що більше як 200 постачальників вирішили не продавати свою продукцію в Північній Ірландії. І ми бачили труднощі не тільки з охолодженим м’ясом, а й з ліками, домашніми тваринами, з переміщенням тварин, а також із насінням і рослинами».
Спочатку Лондон хотів застосувати статтю 16 протоколу. Вона дозволяє вживати односторонніх заходів, якщо угода призвела до несподіваних негативних наслідків. Пізніше він вирішив домагатися змін шляхом переговорів.
[Брендон Льюїс, міністр у справах Північної Ірландії]:
«Ми вважаємо, що нам слід швидко узгодити період очікування, залишити чинними пільгові періоди й заморозити юридичні дії і процеси, щоб забезпечити проведення переговорів».
Протокол щодо Північної Ірландії Велика Британія і ЄС узгодили в межах договору про «брекзит» 2020 року. Це сталося за чотири роки після того, як британські виборці на референдумі підтримали вихід зі складу блоку.
Документ прагнув обійти найбільшу складність розлучення: захистити єдиний ринок ЄС, але при цьому уникнути сухопутних кордонів між британською провінцією і Республікою Ірландія. Як побоюються політики з обох сторін, закритий кордон може спровокувати на острові насильство, яке стихло в 1998 році завдяки мирній угоді.
Коротке посилання на цю сторінку:
