Влада Гонконгу використовує новий закон про національну безпеку як привід для придушення інакомислення, виправдання цензури, арештів і переслідувань, зокрема судових. Усі ці дії порушують права людини. Такого висновку дійшла організація Amnesty International у своєму новому звіті.
[Джошуа Розенцвейг, співробітник Amnesty International]:
«Ми виявили, що в Гонконзі національну безпеку часто використовують як привід для придушення голосів опозиції, а сам закон про нацбезпеку надав владі Гонконгу дуже потужні інструменти для обмеження свободи слова й інших прав людини».
Пекін увів цей закон у червні 2020 року. Він передбачає покарання за все, що влада визнає підривною діяльністю, спробою повалення ладу, змовою з іноземними силами й тероризмом. Максимальний термін позбавлення волі — довічне ув’язнення.
Так, за перший рік дії закону заарештовано понад 100 осіб і понад шістдесятьом із них висунуто звинувачення.
Водночас влада обіцяла, що закон торкнеться «вкрай малої кількості людей», і що він уже відновив стабільність після масштабних протестів у 2019 році. Вона також каже, що права і свободи Гонконгу не порушуються. Однак правозахисники не згодні.
[Джошуа Розенцвейг, співробітник Amnesty International]:
«Деякі переслідування мають вигляд політично мотивованих і спрямованих на приборкання опозиції. Вони заглушають голоси, які влада не хоче чути й також не хоче, щоб їх чули інші».
У 47-сторінковому звіті Amnesty International посилається на аналіз судових рішень, записи судових засідань та інтерв’ю з активістами.
Гонконг повернувся під управління Китаю в 1997 році. Пекін обіцяв щонайменше 50 років зберігати автономію регіону. Однак китайська компартія дедалі більше на нього впливає. Закон про нацбезпеку набув чинності у 23 річницю переходу колишньої британської колонії під китайський суверенітет.
Коротке посилання на цю сторінку:
