Австралійка Гелен Меррітт зустрічає в себе вдома в Канберрі незвичайну гостю. Трейсі — волонтерка. Вона бере участь у проєкті, який має допомогти стареньким людям із важкими хворобами зберегти спогади про своє життя.
[Гелен Меррітт, жителька Канберри]:
«Розповісти історію свого життя волонтерові, який її запише, — дорогоцінна можливість для хворої людини, бо ця розповідь збережеться для сім’ї».
Гелен прожила життя, сповнене пригод і любові. Вона згадує школу, юні роки й заміжжя.
[Гелен Меррітт, жителька Канберри]:
«У рідних назавжди залишаться мої спогади. Гадаю, найкраще в цьому те, що я залишаю дітям справжню частинку себе. Моє життя було досить приємним, тому мені подобається про нього розповідати».
Одна година аудіозапису для волонтера означає довгі години роботи. Розповідь треба перенести на папір і відредагувати. Але Трейсі не шкодує сил.
[Трейсі, волонтерка]:
«Спостерігаючи, як Гелен заново переживає ці події, можна зрозуміти, що вона згадує те, про що не думала цілу вічність».
Програму створила організація «Паліативна допомога Австралійської столичної території».
[Трейсі Гіллард, директор організації «Паліативна допомога АСТ»]:
«Людина, розповідаючи свою історію, може помітити, що прожила дивовижне життя. І це для того, хто наближається до кінця своїх днів, дуже важливо. Це допомагає усвідомити, як багато пережито. І це теж дає лікувальний ефект».
Записані й відредаговані розповіді пацієнтів потім друкують. А ось Гелен каже, що участь у програмі стала для неї найкращими ліками.
Коротке посилання на цю сторінку:
