Напад бойовиків на село
Солхан, Буркіна-Фасо
Озброєні бойовики напали на село Солхан, що на півночі Буркіна-Фасо. Унаслідок атаки загинуло щонайменше 160 осіб, серед них 20 дітей. Ще 40 людей дістало поранення. Напад став найбільш смертоносним у цьому регіоні за останні п’ять років.
Прем’єр-міністр Буркіна-Фасо відвідав у лікарні поранених та побував у постраждалому селі й поспілкувався з місцевими жителями.
[Крістоф Жозеф Марі Дабіре, прем’єр-міністр Буркіна-Фасо]:«Безпека — це відповідальність уряду, сил безпеки й оборони, але це також відповідальність усього населення. Люди повинні взяти на себе зобов’язання співпрацювати з нами. Треба не дати (екстремістським угрупованням) вербувати нашу молодь».
Після атаки в країні оголосили триденну жалобу.
Поки жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за напад. Цього року в Західній Африці активізувалися бойовики, пов’язані з «Аль-Каїдою» та угрупованням «Ісламська держава».
Найбільше від насильства постраждав сахельський регіон, зокрема Буркіна-Фасо, Малі та Нігер. За останні два роки в Буркіна-Фасо були змушені покинути свої домівки більш як мільйон людей. Також до країни втекло 20 тисяч мирних жителів із сусіднього Малі.
За даними ООН, торік у Буркіна-Фасо, Малі та Нігері внаслідок нападів бойовиків і конфліктів між громадами загинуло 4000 осіб.
2. Бракує ліжок: на Гаїті новий спалах коронавірусу
Спалах COVID-19 застав зненацька
Гаїті
Майже рік Республіка Гаїті уникала серйозних спалахів COVID-19, але тепер темп поширення епідемії прискорюється. За день реєструють близько 200 нових випадків зараження. Пік припав на 1 червня, коли коронавірус виявили майже у 500 осіб.
Проте заражених може бути набагато більше. У країні не проводять масштабного тестування, тому статистика не показує реальної ситуації. Чиновники системи охорони здоров’я попереджають, що вона може стати катастрофічною.
Лікарні вже переповнені.
[Рональд Ларош, лікар]:«Пацієнтів приймають усі державні й приватні лікарні. Ліжок більше немає. Необхідно створювати місця, де можна допомогти пацієнтам з утрудненим диханням. Треба запобігти катастрофі».
Президент Гаїті запроваджує суворі карантинні обмеження.
[Жовенель Моїз, президент Гаїті]:«Ми докладаємо зусиль, щоб заборонити церемонії, розважальні заходи, випускні у школах. Усе це не можна проводити. Так уряд змушений робити, щоб захистити учнів і викладачів у такий скрутний час, коли від коронавірусу вмирають люди».
Наступного тижня, у межах ініціативи COVAX, Гаїті отримає першу партію вакцин від коронавірусу — 130 тисяч доз.
У країні, де живе одинадцять мільйонів осіб, офіційно зареєстровано коло 16 тисяч випадків зараження й понад 330 смертей від COVID.
3. Вашингтон ухвалив пакет заходів, щоби протистояти технологічній загрозі з боку Китаю
Технологічна загроза з боку КНР
Вашингтон затвердив пакет заходів
Американський сенат ухвалив закон, який збільшить здатність США протистояти китайським технологіям. 68 членів верхньої палати Конгресу проголосували за пакет заходів, 32 – проти.
Як очікується, на технології та дослідження виділять близько 190 мільярдів доларів.
Зазвичай республіканці й демократи мають кардинально протилежні думки з багатьох питань. Однак у цьому їхні погляди збігаються.
Закон стосується як інвестицій у компанії США, так і протидії впливу Китаю.
Він включає додаткові 54 мільярди доларів на виробництво й дослідження напівпровідників і телекомунікаційного устаткування. Зокрема на створення мікросхем, які обходяться автовиробникам в мільярди доларів.
Також до пакету включено заходи щодо стримування китайського технологічного сектору. Так, у ньому є положення, яке забороняє федеральним службовцям завантажувати застосунок для соціальних мереж TikTok на свої службові пристрої.
На додаток до цього, законопроєкт забороняє купівлю дронів компаній, які підтримує влада КНР.
Тепер закон відправлять на затвердження до палати представників Конгресу. Після цього він потрапить на стіл до президента.
4. «Велика сімка» погодила податок для транснаціональних корпорацій
Податкова угода
«Велика сімка»
«Велика сімка» досягла знаменної угоди про підвищення глобального оподаткування для транснаціональних компаній, таких як «Google», «Apple» та «Amazon».
Компанія «Facebook», якій незабаром, можливо, доведеться платити більше податків, уже заявила, що вітає угоду і згодна з нею.
США, Велика Британія та п’ять інших провідних країн, що мають розвинену економіку, погодилися підтримати мінімальну глобальну корпоративну ставку на рівні щонайменше 15 %. Це більше, ніж, наприклад, в Ірландії, проте менше за найвищий показник серед країн «Великої сімки».
Водночас компанії платитимуть більше податків на ринках, де вони продають товари й послуги.
Це рішення може залучити сотні мільярдів доларів, які допоможуть упоратися з наслідками торішніх економічних потрясінь.
Угоду розробляли кілька років. Згідно з нею скасують національні податки на цифрові послуги, які стягують у Великій Британії та інших європейських країнах. На думку США, вони несправедливо націлені на американських технологічних гігантів.
Утім, усі заходи спочатку потрібно буде затвердити на ширшій зустрічі «Великої двадцятки», яка відбудеться наступного місяця у Венеції.
Розвинені країни роками намагалися знайти спосіб, як збільшити доходи від великих транснаціональних корпорацій. Ті часто реєструють прибуток у країнах, де низькі податки або й зовсім їх немає.
В угоді не уточнено, які саме компанії підпадатимуть під дію правил. Їх загалом назвали «найбільшими й найприбутковішими транснаціональними корпораціями».
5. У Мексиці школярі повертаються за парти на тлі ослаблення спалаху COVID-19
Школи знову відкриваються
Мексика
У 13 мексиканських штатах уперше майже за рік знову відкриваються школи. Влада дозволила перейти на очне навчання на тлі поліпшення епідеміологічної ситуації.
У Мехіко до шкіл повернулося 80 тисяч учнів та десять тисяч викладачів. Мексиканські діти навчалися дистанційно із серпня минулого року.
[мама школяра]:«Тримати дітей удома було дуже важко. Тепер вони зустрінуться з однокласниками і стануть активнішими. Мій син пішов у перший клас, а школи так і не бачив. Учора він ліг спати раніше, з нетерпінням чекає, коли прийде в клас». [мама школяра]:
«Було важко їм пояснити, що не можна перебувати поруч з однокласниками. Для них дуже добре повернутися до школи і знову дихати свіжим повітрям».
На вході дітям вимірюють температуру. Вони також мусять обробляти руки антисептиком, носити маски й дотримуватися соціальної дистанції.
[Ненсі Гільєн, директор школи]:«Це випробування. Нам треба перевиховати дітей, які звикли обіймати одне одного, ділитися всім, навіть їжею. Тепер їм не можна давати іншим свої ручки й зошити, не можна давати скуштувати свій бутерброд. У цій новій реальності все змінилося».
Повернення до очного навчання добровільне, і багато хто ще залишається вдома. Ті, хто все ж повернулися до школи, навчатимуться два рази на тиждень по чотири години на день. Також збережуться онлайн-заняття.
Останнім часом у Мексиці активно йде вакцинація населення. Минулого тижня було зроблено понад мільйон щеплень. Більшість людей літнього віку вже вакцинували. Зараз йде імунізація людей віком від 40 до 59 років.
У країні загалом виявили майже два з половиною мільйони випадків COVID-19, понад 220 тисяч пацієнтів померло. Спалах епідемії із лютого стабільно йде на спад, кількість смертей знижується. 8 червня в Мексиці від коронавірусу померло 34 людини. Це найнижчий показник із квітня минулого року.
6. Таксі без водія вже перевозять пасажирів у трьох містах Китаю
Таксі без водія
Пекін, Китай
З початку травня близько десяти безпілотних таксі курсують пекінським парком «Шуган». Маршрут містить вісім зупинок і охоплює площу приблизно три квадратні кілометри.
Поїздка коштує 30 юанів. Це коло чотирьох із половиною доларів США. Скористатися послугою можуть лише особи віком від 18 до 60 років.
Після того як пасажири натиснуть на кнопку «Почати подорож», на екрані дисплея автомобіль пропонує пристебнути ремені безпеки й приготуватися до поїздки.
Це вперше, коли за кермом немає оператора, який стежив би за безпекою. Замість цього на передньому пасажирському сидінні на випадок надзвичайної ситуації встановлено запобіжний елемент.
Пасажири можуть спостерігати за автомобілями та пішоходами, повз яких проїжджають, на екрані автомобіля. Він показує в реальному часі сигнали, що передаються з камер і лідарів.
[Цзя Ке, головний редактор журналу про автомобілі]:«Це автономне водіння поєднує в собі різні типи датчиків, такі як камери, радар міліметрового діапазону, ультразвуковий радар, лідар».
Пасажири можуть замовити поїздку за допомогою застосунку на смартфоні. Коли таксі прибуває на місце, треба просканувати QR-код, щоб підтвердити свою особу.
Деякі пасажири стурбовані тим, як система зможе працювати в густонаселеному мегаполісі.
[Чжан Ян, пасажир]:«У Пекіні занадто багато пішоходів, які часто перебігають дорогу, тому мене це турбує. (Таксі без водія) ліпше використовувати в менш людних містах».
Служба роботаксі перевезла вже понад 210 тисяч пасажирів у трьох містах Китаю і планує за три роки розширитися до 30 міст.
7. Суперпродукт під час пандемії: бізнес нігерійки процвітає завдяки вирощуванню імбиру
Суперпродукти в період пандемії
Нігерія
Відколи світ охопила пандемія, імбир перетворився на їстівне золото. Тож нігерійка Каріма Імам відвела аж п’ять гектарів землі, щоб його вирощувати.
І все ж вона ледве встигає задовольняти попит. Корінь цієї рослини останніми місяцями неймовірно популярний. Багато хто вважає, що він, поряд з іншими так званими суперпродуктами, допомагає зміцнити імунітет.
Імам уже зводить новий дім із невеликою прибудовою, де можна буде зберігати й продавати свіжий імбир. Це набагато вигідніше, ніж сушити й молоти це продукт.
[Каріма Імам, фермер]:«Якщо буде капітал, я зможу посадити більше, бо попит великий. Люди шукають імбир, а його бракує. Я хочу посадити більше. Найзначніша проблема — це капітал, а також те, що в нашому районі небезпечно».
Науковці поки відкидають припущення, що імбир захищає від вірусів. Однак вони згодні, що певну позитивну роль у здоровій дієті суперпродукти все ж мають.
Ажіотаж спричинив зростання цін. У Нігерії подорожчав місцевий імбир, бразильські ягоди асаї, індійська куркума та китайський часник.
В Абуджі, столиці Нігерії, 50-кілограмовий мішок імбиру продають приблизно за 40 доларів. Два роки тому ціна була майже втричі нижчою.
[Амінат Белло, місцева жителька]:«Раніше я теж його їла, але небагато. Однак через COVID-19 ми вдома їмо його постійно. Уранці, коли п’ємо чай, додаємо імбир. Увечері я використовую імбир, коли готую рис, боби чи варю м’ясо».
Водночас Імам каже, що під час ізоляції вона варила коктейль з імбиру, куркуми й часнику як ліки.
8. У вашу тару: індонезійський стартап поповнює товари першої потреби на розлив
Мило з доставлянням й у вашу тару
Джакарта, Індонезія
Відправивши всього кілька текстових повідомлень, власниця вуличного кафе в Джакарті може заново заповнити всі пляшки з потрібними рідинами: від олії до рідкого мила.
Такі послуги надає один місцевий стартап. Його кур’єр привозить усі товари на мотоциклі й поповнює запаси рівно настільки, наскільки треба.
[Хусаіфа, власниця вуличного кафе]:«Практично. Недорого. Не треба виходити — вони самі приїздять. Я навіть можу купити чверть пляшки мила».
Продукція, яку пропонує стартап, на 20 % дешевша за ціну на ринку, бо клієнти не платять за тару. Кур’єри приїжджають зазвичай упродовж кількох годин.
[Джуверія, домогосподарка]:«Завдяки їм можна заново наповнювати пляшки і зменшити обсяг пластикових відходів. Сусіди теж так роблять».
Компанію у 2019 році заснувала 28-річна Джейн Вон Рабенау. Вона каже, що її мета — зменшити використання пластику.
[Джейн Вон Рабенау, голова стартапу, що продає товари на розлив]:«В Індонезії зазвичай збирають лише 45 % відходів. У невеликих містах на це не виділяють грошей, бо це недешево. Гадаю, уряд шукає рішення, які полягали б не лише в переробленні».
Вона каже, що індонезійці, як виявилося, готові до такої послуги. Щотижня клієнтів додається.
[Джейн Вон Рабенау, голова стартапу, що продає товари на розлив]:«Реакція дуже хороша. Багато хто казав, що я не зможу змінити звички людей, і що індонезійцям це не треба. Але вийшло не так. Добре, що ми знизили ціну. Але, гадаю, індонезійці всіх верств суспільства стурбовані проблемою пластику».
Щорічно Індонезія виробляє коло семи мільйонів 800 тисяч тонн пластику. З них 4,9 мільйона тонн не переробляють.
9. Покинуте поле в Глазго перетворили на міський парк площею 20 гектарів
Міський парк із поля для гольфу
Глазго, Велика Британія
За вісім кілометрів од центру Глазго знову чути щебет птахів. Тут з’явився міський парк площею 20 гектарів зі стежками, струмками, велосипедними доріжками й лісовими масивами.
Колись це було приватне поле для гольфу. Але після його закриття у 2015-му році це місце залишалося занедбаним пустирем.
[Мел Міллар, представник міської адміністрації]:«Тут спалили три чи чотири старих автомобілі. Більшу частину території оточував колючий дріт, а також огорожа заввишки 6-9 метрів, яка зупиняла м’ячі для гольфу. Вона обвалювалася на дороги й будинки людей».
Примітно, що тут хотіли зводити житлові будинки. Однак місцева адміністрація відхилила всі запити.
Насамперед на територію повернули природні водойми.
[Мел Міллар, представник міської адміністрації]:«Поля для гольфу спроєктовано так, щоб відводити воду за межі території, а потім штучно створювати середовище, в якому є лише трава. Така ділянка землі не дуже підходить для біорізноманіття, бо на ній немає квітів, нічого крім трави».
Чотири роки по тому це місце майже не впізнати. Тепер тут луки й ліси. Місцеві жителі вже зустрічали тут оленів, борсуків, а також безліч птахів та інших диких тварин.
[Карен Сміт, доглядачка парку]:«Уже із самого початку по краях території природа починала брати своє. Нам треба було її лише трохи підштовхнути, щоби процес прискорився».
Проєкт допомагає місцевій громаді, одній з найбідніших у Шотландії. Торік у липні парк відвідало понад 95 тисяч осіб.
10. Кубинець 20 років дружить із пеліканами
Чоловік дружить із пеліканами
Гуанімар, Куба
Шляхетний Мішель і Люблячий Панчіто — такі ласкаві імена дає своїм підопічним пеліканам Леонардо Каррільйо з кубинського села Гуанімар. Ось уже 20 років він піклується приблизно про сотню птахів.
[Леонардо Каррільйо, житель Гуанімара]:«Вони схожі один на одного, та все ж кожен має відмінні риси. Для мене це як кішки. Нехай буде 20 чорних кішок, але кожна чимось особлива, тому кожну кішку можна впізнати.
Ця колонія американських бурих пеліканів прилітає в село на зимівлю, а влітку повертається до США.
[Леонардо Каррільйо, житель Гуанімара]:«Щороку наприкінці грудня вони прилітають із Флориди й залишаються зі мною на шість місяців. Увесь цей час я їх годую, дбаю про них, рятую від паразитів підручними засобами, бо ліків не маю».
Пелікани, звісно, і самі здатні прогодуватися. Та Леонардо вважає свою допомогу не зайвою. Він збирає в сусідів недоїдки й приносить птахам. Кубинець також лікує птахів, коли ті травмуються.
Чоловік узяв під опіку пеліканів, бо 20 років тому їх часто вбивали мисливці.
[Леонардо Каррільйо, житель Гуанімара]:«Нині закон суворіший. Пеліканів убивати не можна».
Раніше Леонардо працював у риболовецькій компанії. Вісім років тому вона закрилася, і чоловік перебивається випадковими заробітками. Має трьох дітей. Двоє живуть на острові Хувентуд, а третій — у сусідньому місті. Але через пандемію вони не можуть часто відвідувати батька.
Утім, кубинцю нудьгувати ніколи. Він годує пеліканів по три-чотири рази на день.
11. Українець установив рекорд Гіннеса, жонглюючи гирею
Жонглювання гирею
Київ, Україна
Новий унікальний рекорд Гіннеса встановив українець із Запоріжжя Владислав Яровий. Йому вручили диплом за жонглювання гирею вагою 40 кг — 36 разів. Особливість рекорду в тому, що чоловік робив це із заплющеними очима.
[Владислав Яровий, рекордсмен]:«Я дуже радий! До цього йшли дуже довго. Окрім того що ми йшли довго до рекорду, плюс ще ми скільки чекали відповіді».
Сам рекорд спортсмен установив ще у 2020-му, понад рік знадобилося щоб його підтвердили в Книзі рекордів Гіннеса.
[Віталій Зорін, представник Національного реєстру рекордів України]: ру«Це ще один привід заявити українцям про себе на світовому рівні, а у випадку з Владом, крім того, що він спітнів на самому рекорді, ми спітніли за півтора року, поки збирали всі «докази», які Гіннес дуже бюрократично завжди вимагає».
Зараз Владислав демонструє своє вміння, але вже з палаючою гирею. Потім ділиться як вдалося домогтися рекорду.
[Владислав Яровий, рекордсмен]:«Тільки завдяки тренуванням. Лише тренування характеру і правильна настанова тренера».
Щоб домогтися такого результату Влад із тренером готувалися рік по 6-7 тренувань на тиждень.
[Сергій Щербій, тренер Влада]:«Багато спортсменів гирьового спорту, майстри спорту, міжнародники заслужені, намагалися повторити те, що робить Влад. З розплющеними очима ні в кого майже не вийшло, а із заплющеними ніхто взагалі не може».
А тим часом Влад уже готується до нового рекорду, але вже з палаючою гирею вагою 50 кг.
[Владислав Яровий, рекордсмен]:«Наразі я вже готовий до цього рекорду, тому залишається трохи часу ще підготуватися з вогнем — це найскладніше, і подавати документи на наступний рекорд».
До слова, попередній світовий рекорд — 13 обертів гирею. Українець перевищив цей показник утричі.
12. Цикади в шоколаді: кондитерська в США скористалася появою мільярдів комах
Цикади в шоколаді
Бетесда, США
Поява періодичних цикад у США дала змогу власниці шоколадної кондитерської Сарі Дуаєр розширити асортимент. Тепер тут продають комах у шоколаді. Збирають майбутню начинку для цукерок поруч із кондитерською в містечку Бетесда на сході країни.
Спочатку цикад заморожують, потім трохи варять і чистять. Після цього збризкують олією, посипають корицею й відправляють у фритюрницю. Потім хрустку начинку вмочують у шоколад і залишають застигати.
Сара каже, що ледь справляється із замовленнями.
[Сара Дуаєр, власниця кондитерської]:«Я роблю шоколад уже десять років. Якби це не спрацювало, то я їх і не продавала б. Коли поєднуєш смак шоколаду, кориці й горіховий смак комахи, це створює відчуття свята: немов ідеш вулицями великого міста, а там на тротуарах смажать горіхи».
До появи цикад у кондитерській робили звичайнісінькі цукерки. Мільярди цих комах з’являються в східних штатах США раз на 17 років. Саме стільки часу потрібно личинкам для розвитку
13. Боснієць відтворює давнє столове наряддя
Стародавнє столове наряддя
Боснієць перетворює хобі на бізнес
Боснієць Муневер Саліхович мріє перетворити своє захоплення на успішний бізнес. За фахом він фотограф. Одночасно захоплюється етнологією і різьбленням по дереву. Сьогодні він створює копії старовинного й давнього столового наряддя.
Більшу частину вільного часу він присвячує прогулянкам по горах і лісах. Часто знаходить руїни старих, а іноді й давніх поселень.
[Муневер Саліхович, різьбяр]:«Проводячи час на свіжому повітрі, я хотів, щоб столове наряддя можна було легко носити із собою в кишені. Мені стало цікаво, чим користувалися давні люди, тому я почав вивчати історичні записи».
Саліхович вивчав літературу, а також досліджував колекції місцевих музеїв.
[Муневер Саліхович, різьбяр]:«Деревина трухне, дерев’яних артефактів немає. Але є деякі металеві ложки й виделки того періоду, і я використав їх як орієнтир».
Саліхович першим відтворив невелику практичну ложку й виделку. Згідно з історичними записами, таким наряддям користувалися іллірійці, що населяли Балканський півострів до того, як слов’янські племена завоювали його приблизно в 600 році нашої ери.
Потім майстер вирішив зробити ще кілька ложок і виделок друзям. Незабаром посипалися замовлення, тож довелося створити невелику майстерню.
Тепер він робить багато варіантів дерев’яного посуду, який, як заведено вважати, використовували різні племена, які жили на території сучасної Боснії.
[Весна Ісабегович, етнолог]:«Музей — це місце, де можна побачити історичні артефакти, але ці артефакти не мають душі. Інакше кажучи, це просто мертві предмети, якими не користуються».
Утім, це може незабаром змінитися. Уже є ідея продавати в музеї роботи Муневера як сувеніри.
14. Тисячі британців під час пандемії змінили квартири на човни
Люди змінюють квартири на човни
Велика Британія
Річки й канали Великої Британії заповнені більше, ніж у XVIII столітті — у період промислової революції. Багато британців продають квартири й купують човни. Змінити спосіб життя їх підштовхує пандемія і труднощі з подорожами за кордон.
[Найджел Салмонд, власник човна]:«Нас приваблює свобода й можливість щоранку бачити новий пейзаж».
Організація Canal and River Trust охороняє і розвиває водні шляхи Англії та Уельсу. Її представники кажуть, що чверть усіх моторних суден стали постійними домами. Десять років тому таких човнів було на 10 % менше.
Продажі суден зростають, і ціни теж.
[Кріс Гілл, співробітник компанії – продавця човнів]:«У січні й лютому цього року мали багато клієнтів. Продажі зросли вдвічі».
Хтось живе на нових комфортабельних суднах, а хтось — на традиційних вузьких човнах, які називають нероуботами.
Для подружжя Лодж нероубот — дім уже 16 років. Однак, за їхніми словами, не все так гарно, як здається на перший погляд. У човні дуже тісно, і кожен сантиметр простору доводиться використовувати розумно. І все ж тут знайшлося місце навіть для макета залізниці й мережі каналів.
[Джо Лодж, власниця човна]:«Ми не проміняли б човен на багатство всього світу. Тут потрібно поважати дику природу, приймати життя на воді й усе, що з цим пов’язане. Тобто не годиться жити на човні й скаржитися на постійне крякання качок»
За даними Асоціації внутрішніх водних шляхів, річками й каналами Англії, Уельсу та Шотландії курсує приблизно 80 тисяч моторних човнів.
15. У Вестмінстерському дог-шоу братиме участь ще чотири породи собак
Додано чотири нові породи
Вестмінстерське дог-шоу
У Вестмінстерському дог-шоу в США братимуть участь ще чотири породи собак. Це аргентинський дог, бівер-йоркширський тер’єр, барбет і бельгійська вівчарка різновиду лакенуа.
Аргентинського дога вивели у 20-их роках минулого століття для полювання на великого звіра.
[Гейл Міллер Бішер, директор Вестмінстерського клубу собаківників]:«Аргентинський дог приєднується до групи робочих собак. Щойно його побачиш, одразу зрозуміло, що це робоча собака. Він дуже м’язистий і атлетично складений, з білою шерстю».
Бівер-йоркширського тер’єра вивели в середині 80-х років минулого століття в Німеччині. Барбети, яких також називають французькими водяними собаками, — рідкісна порода. Перші згадки про неї сягають XIV століття. Бельгійські вівчарки з’явилися наприкінці XIX століття.
Вестмінстерське дог-шоу цього року пройде просто неба в селищі Таррітаун. Захід перенесли з Нью-Йорка через карантинні обмеження. Глядачів на виставці не буде. У змаганнях можуть брати участь 209 порід і різновидів собак.
Коротке посилання на цю сторінку:
