Угода про припинення вогню
Ізраїль ― ХАМАС
Ізраїль і ХАМАС уклали перемир’я. Угоду підписали за посередництва Єгипту. Вона набуває чинності з п’ятниці.
Ще вночі в четвер палестинські ракети летіли в бік ізраїльських міст, а авіація Ізраїлю завдавала авіаударів по об’єктах угруповання ХАМАС, яке контролює Сектор Гази.
А тепер палестинці вийшли на вулиці, щоби святкувати припинення вогню.
[Мохаммед аль-Аттар, житель Гази]:«Це радісний момент для всієї Гази, це перемога в Рамадан, у святковий день. Ми повернемо всі окуповані землі».
Ізраїльтяни поставилися до угоди зі стриманим оптимізмом.
[Еів Ізаєв, житель Тель-Авіва]:«Гірка солодкість: начебто добре, що конфлікт закінчиться, але я думаю, що, на жаль, наступний конфлікт уже не за горами. І навряд чи будуть істотні зміни. Не думаю, що ХАМАС роззброять чи буде досягнуто якоїсь угоди, яка запобіжить ще одній ескалації».
Обидві сторони кажуть, що дотримуватимуться домовленостей. Водночас Єгипет оголосив, що відправить дві делегації, щоб спостерігати за виконанням договору.
Світові лідери привітали перемир’я повідомленнями в соціальних мережах. А Генеральний секретар ООН зробив офіційну заяву.
[Антоніу Гутерриш, Генеральний секретар ООН]:«Я вітаю припинення вогню між Газою та Ізраїлем після 11 днів кровопролиття. Висловлюю свої найглибші співчуття жертвам насильства та їхнім близьким. Я також дякую Єгипту й Катару за зусилля в тісній співпраці з ООН, які допомогли відновити спокій у Газі та Ізраїлі. І я закликаю всі сторони дотримуватися припинення вогню».
Палестинці кажуть про десятки смертей. Але перевірити цю інформацію неможливо. Ізраїль повідомляє про 12 загиблих і сотні поранених. Також він підтвердив, що під час воєнних операцій знищив щонайменше 160 бойовиків ХАМАСу.
Нагадаємо, конфлікт виник 10 травня. Палестинці атакували, бо Ізраїль, на їхню думку, обмежує їхні права в Єрусалимі, зокрема під час сутичок поліції з протестувальниками біля мечеті Аль-Акса у священний для мусульман місяць Рамадан.
2. Карачи накрыла пыльная буря, есть жертвы
Пилова буря після спеки
Карачі, Пакистан
На пакистанське місто Карачі після двох днів шаленої спеки налетіла потужна пилова буря. Після неї пішов дощ. Як повідомляє влада, негоду до південних районів Пакистану приніс циклон «Туактає».
За даними місцевих ЗМІ, загинуло щонайменше троє людей. Усі нещасні випадки сталися, коли сильний вітер під час пилової бурі обвалив кілька дахів.
Коли пішов дощ, жителі портового міста полегшено видихнули.
[житель Карачі]:«Люди дуже непокоїлися, бо два дні було вельми спекотно. Зараз іде дощ, і я насолоджуюся ним. Нехай така погода залишається». [житель Карачі]:
«Після святкових вихідних відкрилися ринки, і ми, торговці, хвилювалися через спеку. Було справді жарко — до 44 градусів Цельсія. Нестерпно. Люди в Карачі не звикли до такої погоди. Тепер, слава Богу, пішов дощ. Проте в повітрі пил, це непокоїть».
Нагадаємо, у сусідній Індії жертвами циклону «Туактає» стали десятки людей.
3. ЄС обіцяє відкласти запровадження мит, ухвалених у відповідь на «тарифи на метал» Дональда Трампа
Нові мита можуть відкласти
ЄС — США
Єврокомісія оголосила, що досягла часткової угоди зі США щодо мит на імпорт металу, які запровадив колишній президент Дональд Трамп.
Спочатку за планами ЄС першого дня літа мали були почати діяти мита на низку американських товарів: від помади до спортивного взуття. Також до 50 % планували підвищити мита на американське віскі, мотоцикли та катери.
Але тепер офіційний торговий представник Єврокомісії каже, що Брюссель може на пів року відкласти запровадження цього пакета дзеркальних заходів.
[Міріам Гарсія Феррер, представник Єврокомісії]:«ЄС має намір тимчасово не застосовувати другий пакет своїх заходів, які потрібні були, щоб відновити баланс, і які мали набрати чинності 1 червня 2021 року. ЄС і США оперативно братимуть участь в обговореннях, щоб знайти рішення щодо цих питань до кінця року».
ЄС також має намір почати з Вашингтоном діалог щодо глобальної проблеми надлишкового виробництва і практик Китаю, які порушують порядок світової торгівлі.
[Міріам Гарсія Феррер, представник Єврокомісії]:«Зараз ми маємо намір шукати разом зі США довгостроковий розв’язок проблеми надлишкових потужностей. Як наслідок, дію мит, запроваджених у 2018 році, буде призупинено».
Цю заяву сторони зробили за місяць до візиту до Брюсселя президента США Джо Байдена.
4. Спікер Конгресу США закликала бойкотувати Олімпіаду-22 у Пекіні
Заклик бойкотувати Олімпіаду
США
Спікер нижньої палати Конгресу США Ненсі Пелосі закликала до дипломатичного бойкоту зимової Олімпіади в Пекіні 2022 року. Вона сказала, що дати Китаю право на Ігри було помилкою, бо комуністична партія там і далі порушує права людини.
[Ненсі Пелосі, спікер нижньої палати Конгресу США]:«Я пропоную влаштувати дипломатичний бойкот і приєднуюся до тих, хто просуває те ж саме. Як можуть голови держав поїхати до Китаю, коли там відбувається геноцид? Він триває навіть зараз. І виникає запитання: яке тоді ви маєте моральне право захищати права людини будь-де у світі».
Інші американські законодавці останнім часом теж активно говорять про бойкот. Крім того, вони критикують великі корпорації за те, що ті думають лише про прибуток від реклами.
Ще за правління Дональда Трампа Білий дім і Держдепартамент назвали утиски в китайському регіоні Сіньцзян мусульман-уйгурів геноцидом. Адміністрація Джо Байдена зайняла таку ж позицію.
[Джим Макговерн, конгресмен]:«Якщо ми можемо на рік відкласти Олімпіаду через пандемію, ми, безумовно, можемо на рік відкласти Олімпіаду й через геноцид. Це дасть можливість Олімпійському комітетові перенести Ігри до країни, де уряд не вчиняє злочинів».
Китай звинувачують не лише в репресіях проти уйгурів, але і в переслідуванні тибетців, парафіянин домашніх християнських церков, прихильників духовної практики Фалуньгун, правозахисників та дисидентів. А ще Пекін критикують за те, що той позбавляє автономії колишню британську колонію Гонконг. Там влада КНР запровадила закон про нацбезпеку й за його допомогою придушує продемократичний рух.
[Самуель Чу, продемократичний активіст Гонконгу]:«Усі публічні представники продемократичного руху або у в’язниці, або живуть у вигнанні, або під політичним домашнім арештом без політичних прав чи взагалі без права вести хоч би яку громадську діяльність».
Активісти з прав людини теж закликають до бойкоту. Серед них члени Всесвітнього уйгурського конгресу, Тибетського інституту дій, а ще таких організацій, як «Китай проти смертної кари», «Студенти за вільний Тибет» і «Кампанія за уйгурів».
Утім, поки адміністрація Джо Байдена жодних кроків до повного чи політичного бойкоту Ігор не зробила.
5. Сінгапурські науковці керують рослинами через застосунок у смартфоні
Смартфон керує рослиною
Сінгапур
Сінгапурські дослідники навчилися керувати рослинами за допомогою смартфона. Для цього до «венериної мухоловки» прикріпили крихітні електроди. Потім застосунок відправив на них електричні імпульси, які подали рослині сигнал зачинити пастку.
[Ло Іфей, аспірантка]:«Ми почали експеримент із цієї рослини, щоб з’ясувати, як наш пристрій за допомогою електричних сигналів може нею керувати чи повідомляти про її стан».
Науковці також відокремили одну пастку від рослини й прикріпили її до роботизованої руки. Так вийшов біонічний пристрій, який може м’яко захоплювати предмети. Він може знадобитися, щоб виконувати делікатні завдання.
Дослідники сподіваються, що також зможуть приймати сигнали від рослин.
[Ло Іфей, аспірантка]:«Рослини, як і люди, генерують електричні сигнали, подібні до тих, що виникають під час роботи серця».
Якщо фахівці навчаться розуміти рослини, то цю технологію можна буде застосовувати для моніторингу довкілля, а також дізнаватися про забруднення атмосфери чи води.
6. Експерт із запахів допомагає людям відновити нюх після COVID-19
Відновлення нюху
Нью-Йорк, США
24-річний Джош, професійний гольфіст із Флориди, торік у листопаді через COVID-19 утратив нюх. Каже, що відтоді не відчуває і смаку.
[Джош Голденберг, професійний гольфіст, що через COVID-19 утратив нюх]:«Мої друзі насолоджуються дуже смачною їжею, а я цього робити з ними не можу. Вирішив сюди прийти, зокрема, і через це. Якщо маю хоч один шанс на відновлення, то однозначно хочу ним скористатися».
По допомогу Джош звернувся до того, хто обіцяє йому повернути нюх.
[Сью Філліпс, експерт із запахів]:«По-перше, хочу сказати, що я не лікар і не вчений. Я навіть не хімік і не парфумер. Я експерт із запахів».
У своєму кабінеті в Нью-Йорку Сью Філліпс пропонує понюхати різні суміші, які готує самостійно. Починає з легких запахів, таких як троянда, лаванда та м’ята. Якщо клієнт нічого не відчуває, тоді вона переходить до різкіших ароматів, таких як прянощі та мускус.
[Сью Філліпс, експерт із запахів]:«Ми тренуємо людей нюхати мозком. Звідси з нюхової цибулини до лімбічної системи йде вібрація, імпульс. І я бачу, що їхні очі спалахують, прямо бачу цей імпульс, а також те, що туман розсіюється. І вони знову починають відчувати запах. Це просто дивовижно».
Процес може забрати до години. Але Філліпс каже, що здебільшого пацієнти роблять успіхи.
Довгостроковий вплив COVID-19 на мозок і тіло людей досі досліджують. Науковці ще не зрозуміли причину виникнення багатьох симптомів. Однак вони зазначають, що запахи можуть активізувати пам’ять.
[Вінкі Мерті, нейробіолог]:«Вдихаючи різні запахи, людина вловлює залишковим нюхом деякі речі. А це, своєю чергою, провокує спогади з минулого».
Філіппс десятиліттями працює в індустрії ароматів. Допомагати людям, які втратили нюх через COVID-19, почала приблизно місяць тому. І клієнтів у неї з кожним днем більше.
7. Французький військовий комп’ютерник став миловаром і робить мило зі слизом равликів
Мило зі слизом равлика
Ваані, Франція
Француз Дам’єн Дероше розводить равликів на фермі в містечку Ваані регіону О-де-Франс. Ці черевоногі молюски потрібні йому не для продажу ресторанам, а щоб виробляти мило. Чоловік збирає слиз і додає його до мийного гігієнічного засобу. Каже, що равлики при цьому не страждають.
[Дам’єн Дероше, фермер і миловар]:«Усе залежить від того, як сильно торкатися. Ось великий равлик, якого я вибрав. Дивіться: я торкаюся до нього тільки пальцем (і з’являється слиз). Немає ніякої жорстокості. Усе дуже просто».
На 15 стограмових шматків мила йде 80 грамів слизу. Щоб стільки добути, потрібно 40 равликів.
Заведено вважати, що косметичні засоби зі слизом черевоногих молюсків корисні для шкіри.
[Дам’єн Дероше, фермер і миловар]:«Слиз містить такі створені природою речовини, як колаген та еластин. Вони омолоджують. Це дуже цінно. Також слиз має цілющі властивості. Равлик відновлює мушлю за допомогою слизу, і ця речовина швидко загоює ранки також і на шкірі людини».
Дам’єн почав розводити равликів і варити мило торік у грудні. До цього працював комп’ютерним техніком у французьких ВПС. Крім нього мило зі слизом равликів у Франції роблять тільки двоє ремісників.
[Дам’єн Дероше, фермер і миловар]:«Равлики — досить незвичайні істоти. Вони не дуже добре вивчені, і я хочу дізнатися про них більше. Коли спостерігаю за ними, за їхньою поведінкою, вони здаються мені дуже симпатичними. Вони й справді мені подобаються».
На фермі Дам’єна живе 60 тисяч равликів, і вони постійно розмножуються. Свою продукцію миловар продає у Франції.
8. Сенегальці роблять цеглу із землі, щоби зводити прохолодні будинки
Екологічні цеглини
Дакар, Сенегал
На тлі будівельного буму столиця Сенегалу Дакар перетворюється на бетонні джунглі. Але серед сірих будинків з’являються й будівлі теракотового кольору. Їх звели з екологічної пресованої цегли, яку роблять із землі.
[Нзінга Мбуп, співзасновниця архітектурної фірми]:«Гадаю, люди трохи забули про найосновніші принципи, а саме про те, що треба використовувати матеріали, які є поряд. Вони ліпше підходять для місцевого клімату. Наш ґрунт ліпше захищає від спеки».
Процес виробництва цегли із землі нескладний. Ґрунт просіюють, потім додають воду й трохи цементу. Потім суміш пресують у спеціальному пристрої. Утворені цеглини сушать просто неба.
Заведено вважати, що така цегла міцніша та довговічніша. Виробництво безвідходне, бо брак можна переробити. Водночас не потрібен випал, тому немає шкідливих викидів в атмосферу.
Підприємець Дуду Деме заснував компанію з виробництва цегли понад десять років тому. За цей час попит на його продукцію зріс. І хоча в Дакарі будівлі поки переважно зводять зі звичайної цегли, сенегалець сподівається, що колись буде інакше. Він пояснює людям, у чому перевага пресованої цегли із землі, і вони змінюють свою думку.
Крім того, традиційні сенегальські будинки раніше робили приблизно з такого ж матеріалу. І багато хто пам’ятає, що в таких оселях завжди було прохолодно.
9. Арттерапія допомагає колишнім військовикам забути про стрес
Мистецтво як терапія
Австралія
Учасники унікальної програми в австралійському місті Вінгем старанно вимальовують пейзажі й портрети. Тут їм допомагають позбутися стресу, пов’язаного з їхньою минулою професійною діяльністю.
[Рей Герст, учасник курсів]:«Я добре тут проводжу час, почуваю спорідненість із людьми, і це змінює моє життя».
Курси під назвою «Мистецтво як терапія» відкрили для військовиків у відставці та колишніх працівників екстрених служб. Ці люди більше за інших ризикують дістати посттравматичний стресовий розлад.
Колишня поліціянтка Джилліан Олівер прийшла в групу три роки тому. Вона втратила руку під час нещасного випадку на роботі.
[Джилліан Олівер, учасниця курсів]:«Моя машина з’їхала з обриву заввишки 175 метрів біля Дінго-Топс. Нам із напарником дуже пощастило. Ми вижили».
Це було десять років тому. Відтоді жінка страждала від депресії і посттравматичного стресового розладу. А тут вона немов заново народилася.
[Джилліан Олівер, учасниця курсів]:«Ти зав’язуєш тісні стосунки з іншими співробітниками служб екстреної допомоги чи товаришами по службі, ви стаєте однією сім’єю. І коли звідти йдеш, то розлуку пережити дуже важко, також складно звикнути до звичайного життя. Тут ми встановлюємо схожі зв’язки».
Ветерана ВМС Террі Роу під час служби у В’єтнамі вразила отруйна речовина. Пізніше його син народився з відхиленнями.
[Террі Роу, учасник курсів]:«Я почувався в цьому винним, і в мене виник посттравматичний стрес. Я дуже захворів, тому мені довелося долати стрес».
За оцінками Профспілки швидкої допомоги Західної Австралії, 10 % співробітників екстрених служб, які наразі працюють, потерпають від посттравматичного стресового розладу. Серед тих, хто вийшов на пенсію, відсоток ще вищий.
Ранковий чай дає можливість поділитися історіями з минулого. Твори мистецтва завершено. Тепер час планувати нові — це ще один привід не втрачати надії.
10. У Колумбії роблять бамбукові готелі для бджіл
Бамбукові готелі для бджіл
Барбоса, Колумбія
У колумбійському місті Барбоса з’явилися своєрідні готелі для бджіл. Конструкція складається з кількох відсіків, заповнених бамбуком та очеретом, а також колодками, у яких пророблено отвори. Зверху будиночок захищає від дощу пластиковий дах.
Такі готелі призначені для бджіл-самітників. Їх так називають, бо вони мають лише один тип самок.
[Ектор Іван Валенсія, працівник адміністрації Столичного району Медельїна]:«Це схоже на готель, бо бджола може залізти в будь-яку соломинку й там відпочити, перш ніж знову вирушити в дорогу. Комахи можуть або повертатися сюди, або знайти інший прихисток».
У Колумбії зареєстровано 550 видів бджіл. Але фахівці вважають, що їх може бути півтори тисячі. Ці комахи необхідні для збереження екосистеми. А бджіл-самітників уважають дуже важливими запилювачами. Водночас вони, як і медоносні бджоли, поступово вимирають через погодні катаклізми й пестициди.
[Ектор Іван Валенсія, працівник адміністрації Столичного району Медельїна]:«Медоносних бджіл убиває отрута, і всі про це говорять. Але ніхто не знає, що бджоли-самітники, які не мають голосу, страждають від пестицидів найбільше. Вони дуже чутливі до отрути, але не виробляють меду, і ніхто їх не захищає. Тому ми допомагаємо їм».
Фахівці кажуть, що такі будиночки для бджіл робити дуже просто, і їх може будь-хто поставити біля свого дому.
[Хуан Давід Паласіо, працівник адміністрації Столичного району Медельїна]:«У всьому світі (бджоли) зазнають негативного впливу, і щодня їхнє середовище проживання меншає. Дерева вирубують, і це шкодить природі. Ми хочемо донести це до людей і закликати їх робити ось такі конструкції, які стануть для бджіл місцем виживання».
Бджолині готелі створили вже в десятьох містах Колумбії.
11. Історія, що занепадає: фото старовинних ліванських особняків
Старовинні будинки на фото
Бейрут, Ліван
Столітні особняки Лівану покинуто напризволяще, і вони повільно руйнуються. Однак британський фотограф Джеймс Кервін і нині бачить їхню чарівність і пишність: від величезних вікон і стель з ліпниною до похилих дахів.
Він каже, що ця краса дає змогу зробити крок у минуле й уявити, яким усе було із самого початку, коли будинки були нові.
[Джеймс Кервін, фотограф]:«Навіть без меблів можна уявити, що це був прекрасний будинок з унікальними деталями, фурнітурою та всім іншим».
Джеймс цілими днями досліджує Ліван із півночі на південь, відкриваючи для себе забуті пам’ятки минулого. Цей особняк стоїть в одному зі старих районів Бейрута.
[Джеймс Кервін, фотограф]:«Ми в бейрутському районі Баста. І це дивовижний старовинний дім. Думаю, це один із найбільш зруйнованих будинків, які я коли-небудь фотографував».
Джеймс уже робив фото будинків в інших країнах, зокрема в Східній Європі, на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. А тепер хоче видати фотоальбом із традиційними будівлями Лівану.
Останніми роками влада Бейрута приділяла мало уваги напівзруйнованим особнякам. Але після недавнього вибуху в порту, що пошкодив сотні будівель, про них знову заговорили.
[Джеймс Кервін, фотограф]:«Через те, що сталося в Бейруті, останній рік більше уваги приділяли архітектурним спорудам. Люди відразу задумалися про архітектуру цієї країни. Думаю, це справді позитивний момент».
Кервін сподівається, що влада зможе відновити деякі з особняків і навіть перетворити їх на історичні музеї.
12. Нью-йоркський художник ховає свої мінікартини в місті, щоб хтось їх знайшов
Мінікартини грають у хованки
Нью-Йорк, США
Бруклінський художник Стів Вестервал любить Нью-Йорк. І він любить його настільки, що малює мініпейзажі міста, а потім їх ховає, щоб хтось із місцевих жителів їх знайшов.
Розміри полотна — 5 на 4 сантиметри. Стів зазвичай зображує район Грінпоінт.
[Стів Вестервал, художник]:«Я люблю Нью-Йорк, і пізніше я зрозумів чому. Я люблю свій район. Усі люблять свій район. І їм подобається свій кут вулиці, гастроном, станція метро і все, що є у їхньому районі, їхні кав’ярні. І саме тому я зображую Нью-Йорк».
Стів ховає картину в потаємному місці. Потім сповіщає про це своїх підписників і публікує фото свого твору на тлі місця, яке на ньому зображено. Також він пише підказки, за якими можна знайти його роботу.
[Стів Вестервал, художник]:«Напевно, щонайперше я роблю це, думаючи про людину, яка знайде картинку. Вона довго її шукатиме. Можливо, вона навіть не повірить, що вона серед листя чи в дуплі — одному з моїх улюблених місць. І це таке особливе почуття, коли знаходиш щось заховане, зроблене руками, таке собі особисте послання».
Водночас він зазначає, що продавати свої мініроботи найближчим часом не планує.
[Стів Вестервал, художник]:«Треба докласти зусиль і знайти картинку, тому вона безплатна. Але саме це робить її особливою. Ви можете її отримати лише після полювання. Купити чи замовити їх не можна. Багато хто просить. Але я постійно кажу, що їх не можна замовити, і це робить їх ексклюзивними й особливими».
40-річний художник почав свою кампанію коло трьох років тому. Через пандемію на кілька місяців зробив паузу. Але тепер знову відновив свою гру.
13. Унікальні кольори, створені природою, показали на виставці в Лондоні
Унікальні кольори
Лондон, Велика Британія
На тлі стриманого англійського пейзажу відразу впадають в око ці кольорові диски. Дивовижно, але всі ці кольори взято з природи.
Ці фотографії — частина нової виставки, яка відкривається в Королівських ботанічних садах К’ю в Лондоні. Тут демонструють найяскравіші кольори, які трапляються в дикій природі.
[Ендрю Паркер, автор проєкту]:«Дуже складно відтворити такий тип структурного природного кольору в штучному продукті, бо в природи є клітини, є ці крихітні маленькі фабрики, які ідеально підходять для створення крихітних маленьких колірних структур».
Автор виставки — науковець і художник Ендрю Паркер. Коли він вивчав кольори, які можна зустріти на Великому бар’єрному рифі й у тропічних лісах, то зрозумів, що такі відтінки людина ще ніколи не відтворювала. Він поставив собі за мету створити штучні еквіваленти.
Але виникли труднощі. Приміром, метеликам яскраві барви забезпечують крихітні мікрочастинки, що відбивають сонячне світло.
[Ендрю Паркер, автор проєкту]:«Маємо великі прилади. І ми повинні знайти розумні способи, як можна відтворити ці мікроструктури, але щоб це було не надто довго й не дуже дорого».
Зрештою Паркер зі своєю командою знайшов, як відтворювати природні кольори. В основі його методу — прозорі мікроскопічні структури, які відбивають світло лише одного якогось відтінку, тому колір виходить дуже насиченим.
За допомогою такої технології можна забарвлювати багато різних речей: від мобільних телефонів до годинників.
[Ендрю Паркер, автор проєкту]:«Якщо ми зможемо масштабувати ці фарби, то ними можна буде забарвлювати автомобілі. І це означатиме, що фарба ніколи не вицвіте, бо цей тип кольору не містить пігментів. Він складається із прозорих матеріалів, які й за мільйони років не потьмяніють».
Виставка триватиме до кінця вересня.
14. Трильйони періодичних цикад вилазять на поверхню землі в США
Раз на 17 років
Нова навала періодичних цикад
Провівши 17 років під землею, мільярди цикад починають прокладати собі шлях на поверхню. Це унікальний вид, який називають періодичним. Він мешкає лише у 15 східних штатах США, а також у Вашингтоні округу Колумбія. Його особливість у тому, що комахи розвиваються під землею 17 років, а потім масово вилазять на поверхню для розмноження.
[Майкл Рупп, ентомолог]:«Це захоплива подія. Такого немає на всій планеті Земля, навіть у всьому Всесвіті. Це єдине місце, де є цикади з 13-річним і 17-річним циклом, які з’являються мільярдами, якщо не трильйонами».
Американські цикади — чорні, завдовжки 4 сантиметри, з крильцями, які переливаються, і яскраво-червоними очима. Ентомолог Майкл Рупп каже, що вони зовсім нешкідливі.
[Майкл Рупп, ентомолог]:«Є кілька помилкових уявлень про періодичних цикад. Перше з них: що це сарана. Це не сарана. Сарана — це як коники. А цикади більше схожі на тлю. Ще є хибна думка, що цикади — шкідники. Ні, шкоди вони не завдають. Вони не кусаються, не жалять, не шкодять вашим домашнім улюбленцям. Тобто цикад боятися не слід».
Є ще одна помилкова думка, що всі 17 років ці комахи перебувають у землі в стані анабіозу. Насправді це не так. Просто їхні цикли росту проходять дуже повільно.
А на поверхні вид виживає завдяки чисельності. Річ у тім, що ці комахи — легка здобич для всіх, хто хоче їх з’їсти. Та навіть попри те, що всі наїдаються від пуза, включно з птахами та гризунами, кількості цикад однаково достатньо для продовження роду.
Після спарювання самці вмирають майже одразу, а самки спочатку відкладають яйця. Вилупившись, їхні личинки падають на землю й зариваються на найближчі 17 років. Учені кажуть, що це варто побачити хоча б раз у житті.
[Майкл Рупп, ентомолог]:«Ця подія цікавіша, ніж епізод “Ігри престолів”… Просто виходьте і спостерігайте за цикадами».
Попереднього разу, коли цикади масово вилазили з-під землі, телефон-розкладачка був на вершині популярності, а США очолював Джордж Буш.
15. Кози й альпаки допомагають британським школярам відновлювати психічне здоров’я
Кози й альпаки допомагають школярам
Пенарт, Велика Британія
Ці карликові кози — нові вихованки спеціалізованої школи в британському місті Пенарт. Крім них тут живуть альпаки, качки та інші свійські птахи. Доглядати за ними допомагають діти.
[школярка]:«Якщо день склався невдало, можна прийти сюди, вилити свої почуття, а потім заспокоїтися й провести час із тваринами». [школярка]:
«Вони корисні для нашого психічного здоров’я. Подивіться, які вони хороші».
У школі вчаться діти з розладами аутистичного спектра і психологічними травмами. Спілкування з тваринами їх не лише заспокоює, але й надихає краще вчитися.
[школяр]:«До появи цих тварин мені зовсім не хотілося ходити до школи. Іноді я прогулював. Але тепер вони мене мотивують. Мені хочеться приходити до школи й доглядати за ними».
Викладачі також помітили великі зрушення.
[Дейв Джиллінгем, учитель]:«У наших учнів різне минуле. І дивовижно бачити, як вони відходять від нього. Тут вони зустрічаються, розмовляють, діляться проблемами й розповідають про своє життя. І гадаю, це дуже важливо».
Школярі будують для тварин загони, самі купують їм їжу й годують.
Коротке посилання на цю сторінку:
