Австралієць Ендрю Гілл що два тижні розвозить місцеві газети містом Денмарк. Останнім часом великі австралійські видання знаходять дедалі менше читачів, але регіональні газети досі мають попит.
[Ендрю Гілл, співвласник газети Denmark Bulletin]:
«Це стало частиною життя Денмарка. Зустрінеш людину на вулиці, і вона запитає, коли вийде новий номер».
Ендрю та його дружина Патрісія почали випускати місцеву газету 40 років тому. Герої їхніх статей — жителі Денмарка.
[Патрісія Гілл, співвласниця газети Denmark Bulletin]:
«Їм до вподоби бачити себе й читати свої історії, тому в нас багато героїв».
У провінційному місті Тудіай газету друкують із 80-х років. У ній висвітлюються місцеві новини, зокрема спортивні події. Наклад — 5000 примірників.
[Майкл Сінклер Джонс, редактор газети Toodyay Herald]:
«У провінційних містечках люди чекають новин, і вони хочуть дізнаватися про місцеві події, про які не часто прочитаєш у великих газетах».
Газета приваблює і місцевих рекламодавців.
[Майкл Сінклер Джонс, редактор газети Toodyay Herald]:
«Навіть торік, під час локдауну через ковід, жоден рекламодавець не відмовився від наших послуг, хоча їхні бізнеси й постраждали».
У Плантагенеті місцева газета теж існує понад 40 років. Вона виходить раз на тиждень. У редакції працює два десятки волонтерів. Переходити в онлайн-формат поки й не думають.
[Пет Баллантайн, співробітниця газети Plantagenet News]:
«Багато рекламодавців сказали, що якщо наша газета виходитиме в інтернеті, то вони відмовляться від реклами, бо не буде сенсу її давати».
У Західній Австралії залишилося лише п’ять великих друкованих газет, бо читачі здебільшого переходять на онлайн-новини. І лише на провінційні видання попит не падає.
Коротке посилання на цю сторінку:
