25 квітня 1999 року до урядового комплексу Чжуннаньхай вийшло 10 тисяч осіб. Вони провели наймирніший масштабний протест у сучасній історії Китаю.
Ці люди не вигукували гасел, не заважали руху транспорту й пішоходів. Усі вони займалися духовно-оздоровчою практикою Фалуньгун і хотіли, щоб влада їм цього не забороняла.
Одним із демонстрантів був Ши Цайдун. Тоді йому було 28 років, і він навчався в аспірантурі Китайської академії наук.
Фалуньгун у Китаї став дуже популярним на початку 90-х. У той час цією практикою займалося від 70 до 100 мільйонів китайців, що перевищувало кількість членів панівної компартії. Це й стало однією з причин переслідування. Книги Фалуньгун заборонили, ЗМІ стали демонізувати його прихильників, а під час занять у парках поліція поливала їх із водометів.
Ши Цайдун добре знав, як жорстоко компартія може розправлятися з тими, хто чимось їй не догодив, але це його не спинило.
[Ши Цайдун, учасник мирної акції протесту 25 квітня 1999 року]:
«Я знав, що не зробив нічого протизаконного. Я просто удосконалював свій характер і дотримувався принципів Істина, Доброта, Терпіння. Я не боявся, бо мав чисте сумління».
Ши та інші учасники протесту мовчки стояли або сиділи біля будівлі центрального уряду.
Незабаром до них вийшов прем’єр Китаю Чжу Жунцзі.
[Ши Цайдун, учасник мирної акції протесту 25 квітня 1999 року]:
«Він запитав, чи маємо ми представників. І якщо так, то він запрошує їх пройти всередину, щоб усе обговорити. Багато учасників акції приїхало із сіл. Вони ніколи не бачили чиновника такого рангу й не знали, що сказати. Тому я просто відповів: “Прем’єре Чжу, можна я піду з вами?”»
Усередину ввійшло троє представників. Після бесіди чиновники розпорядилися звільнити всіх раніше арештованих послідовників Фалуньгун. Почувши про це, демонстранти розійшлися. Та, як з’ясувалося, їхні біди на цьому не скінчилися, а тільки починалися.
[Ши Цайдун, учасник мирної акції протесту 25 квітня 1999 року]:
«Тієї ж ночі працівники бюро громадської безпеки прийшли до мого науково-дослідного центру. Вони зібрали про мене всю інформацію».
Через два місяці влада Китаю розгорнула проти Фалуньгун повномасштабні репресії. Партійні ЗМІ запевняли, що демонстранти намагалися оточити й атакувати урядовий комплекс. Почалися масові арешти.
Ши Цайдуна відправили до так званого центру перевиховання. Там його піддавали тортурам і примушували відмовитися від своїх духовних переконань. 2002 року йому вдалося втекти до США. Проте мільйонам його однодумців у Китаї, як і раніше, загрожує арешт чи навіть смерть.
Ши каже, що заходи на згадку про акцію 25 квітня, які щороку проходять у всьому світі, демонструють стійкість прихильників Фалуньгун.
[Ши Цайдун, учасник мирної акції протесту 25 квітня 1999 року]:
«Люди бачать, що не всі китайці — комуністи. Попри те що суспільство стає дедалі більш хаотичним і моральний рівень падає, люди, які мають добрі думки, бачать, що досі є ті, хто хоче вчиняти праведно».
Коротке посилання на цю сторінку:
