21.01.2021
Телеканал NTD

Огляд світових подій (з 21 по 25 березня)

Огляд світових подій (з 21 по 25 березня)

1. Понад 300 тис. померлих: Бразилія перетворюється на світовій епіцентр пандемії Понад 300 тис. померлих COVID-19..

Дата завантаження: 2021-09-20

video

1. Понад 300 тис. померлих: Бразилія перетворюється на світовій епіцентр пандемії

Понад 300 тис. померлих
COVID-19 у Бразилії

Бразилія переступила сумний рубіж — 300 тисяч смертей від COVID-19. Тепер найбільшу латиноамериканську країну називають світовим епіцентром пандемії.

З усіх смертей від коронавірусу у світі кожна четверта припадає на Бразилію.

Є відразу кілька факторів, які посилюють кризу. Це затримки з вакцинацією, поширення нового більш заразного штаму вірусу, а також брак загальнонаціональних обмежень, пов’язаних із пандемією.

[Алешандрі Наїмі Барбоза, інфекціоніст]:
«Збільшення добової смертності останніми місяцями, на жаль, дає підстави для сумного прогнозу — 500 тисяч смертей до кінця року. Є ймовірність, що до кінця пандемії країна пережене США й стане місцем із найбільшою кількістю померлих».

Нещодавно президент країни Жаїр Болсонару пообіцяв своїм громадянам, що надасть більше вакцини. Він також каже, що уряд у межах нещодавно сформованого комітету буде активніше координуватися з владою на рівні штатів і обговорювати необхідні заходи.

[Жаїр Болсонару, президент Бразилії]:
«Із самого початку пандемії я казав, що перед нами дві найбільші труднощі: вірус і безробіття. Уряд не припиняв уживати важливих заходів, щоби побороти вірус. Він також не припиняв уживати заходів, щоб стримати хаос в економіці й запобігти безробіттю та голоду».

Водночас кількість нових випадків зараження в Бразилії, як і раніше, висока. Так, 24 березня вона становила понад 90 500 осіб. Це на кілька сотень менше за абсолютний рекорд у країні — 17 березня хворих виявили більш як 90 800.

2. Четверті вибори за два роки: Нетаньягу закликає сформувати стабільний уряд

Нетаньягу перемагає
Вибори в Ізраїлі

Партія «Лікуд» прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, згідно з попередніми даними, перемагає на парламентських виборах. Голосування пройшло вчетверте за останні два роки. Як передбачають, сформувати уряд прем’єрові знову буде непросто.

Екзитполи показують, що «Лікуд» набирає близько 26 % голосів. Далі йде опозиційна партія «Єш Атід» на чолі з Яіром Лапідом. Вона має коло 11 %.

Сам Нетаньягу натякнув на свою перемогу.

[Біньямін Нетаньягу, прем’єр-міністр Ізраїлю]:
«Сьогодні ми здобули величезну перемогу. Ми зробили “Лікуд” найбільшою партією Ізраїлю».

Він також сказав, що країні потрібен стабільний уряд.

[Біньямін Нетаньягу, прем’єр-міністр Ізраїлю]:
«Стабільний уряд — це вимога нашого часу й тих труднощів, які стоять перед нами. Нам не можна втягувати Ізраїль ще й у п’яті вибори».

Нетаньягу має підтримку від «Єш Атід». Однак навіть із цією партією йому буде нелегко формувати більшість у парламенті. Йому також може знадобитися допомога правого альянсу «Яміна». У такому разі він зможе розраховувати на 61 місце в 120-місному парламенті.

Після виборів будуть переговори про формування коаліції. Вони відбуваються після кожного голосування, відколи в 1948 році виникла держава Ізраїль. Якщо не вдасться сформувати жодної коаліції, країні загрожують п’яті вибори.

3. ЄС і Велика Британія наклали на окремих громадян КНР санкції за злочини в регіоні Сіньцзян

Санкції за утиски уйгурів
ЄС, Велика Британія та Китай

Чотири китайські чиновники й одна організація потрапили до «чорного списку» ЄС. Їм закриють в’їзд до блоку та заморозять рахунки на його території. Брюссель наклав санкції у зв’язку із геноцидом, що триває в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі щодо уйгурів.

Паралельно аналогічні санкції щодо тих же осіб і компанії ввела й Велика Британія. У «чорний список» вона включила директора Бюро громадської безпеки Сіньцзяну, двох китайських високопосадовців, колишнього заступника секретаря партії в Сіньцзяні та сіньцзянське виробничо-будівельне підприємство.

[Домінік Рааб, міністр закордонних справ Великої Британії]:
«Я повідомив імена чотирьох високопосадовців, відповідальних за придушення уйгурських мусульман у Сіньцзяні. Окрім цих осіб, ми також запроваджуємо санкції щодо бюро громадської безпеки Сіньцзянської виробничо-будівельної корпорації. Ця структура, пане спікере, відповідає за проведення репресивної політики безпеки на всій території Сіньцзяну».

Пекін на це відреагував також обмеженнями. Він наклав санкції на десять європейців і чотири організації ЄС. Він також звинуватив Брюссель в «умисному поширенні брехні й дезінформації».

Верховний представник ЄС з питань закордонних справ через це висловив жаль.

[Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС з питань закордонних справ]:
«Під час зустрічі нам повідомили, що Китай відреагував санкціями у відповідь, а не спробував змінити свою політику й розв’язати проблеми, які викликали наші законні побоювання. Китай знову закрив очі на порушення».

Це перші серйозні санкції ЄС щодо Китаю з 1989 року. Утім, у 2020-му Брюссель у межах ширших кіберобмежень додав до «чорного списку» двох китайських хакерів і технологічну компанію з КНР.

Разом із санкціями щодо китайських чиновників, ЄС також ужив аналогічних заходів щодо осіб і організацій із п’ятьох інших країн. Це Північна Корея, Лівія, Південний Судан, Еритрея та Росія.

4. 15 років протесту: у центрі Києва — акція за права людини

15 років протесту
Київ, Україна

До посольства КНР у Києві ці люди виходять ось уже 15 років. Вони вимагають, щоб у Китаї припинили переслідувати їхніх однодумців. Панівна в цій країні комуністична влада переслідує прихильників духовно-оздоровчої практики Фалуньгун, починаючи з 1999 року.

[Георгій Богачов, учасник пікету]:
«Я намагаюся бути тут щодня. Я вважаю це своєю місією — приходити сюди й розповідати людям про переслідування».

Через власні переконання, за будь-якої погоди, майже кожен будній день, змінюючи один одного, учасники одиночної акції вивішують перед посольством плакати. На них вимоги: притягнути до відповідальності тих, хто розпочав репресії, а також покласти край примусовому вирізанню органів у Китаї.

[Олександра Гончаренко, учасниця акції]:
«Коли я вперше почула у 2006 році, що в цих людей вирізають органи, у мене прямо почало боліти серце від жаху. Те, що відбувається в Китаї, — фактично геноцид».

Згідно з висновком міжнародного трибуналу, який відбувся в Лондоні у 2019 році, у Китаї у великих масштабах примусово видаляють органи у в’язнів сумління — уйгурів і прихильників Фалуньгун. Ці факти підтверджено і в резолюціях, які раніше ухвалив Конгрес США і Європарламент.

Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) — це східна практика, в основі якої підвищення моралі та виконання п’яти комплексів енергетичних вправ.

[Олександра Гончаренко, учасниця акції]:
«До 1999 року на цей шлях стало 100 мільйонів людей. Виявилося, що в 1999 році в компартії Китаю було коло 60 мільйонів членів. Тому Цзян Цземінь — колишній генеральний секретар компартії Китаю — оголосив, що ця школа незаконна, і постановив цих людей знищити фізично, розорити економічно й зганьбити їхню репутацію».

[Георгій Богачов, учасник пікету]:
«Людину, яка дотримується принципів істини, доброти й терпіння, можуть у Китаї вбити, можуть забрати все майно, його сім’ю можуть насильно розлучити з дружиною або з чоловіком, вигнати з роботи, навіть ув’язнити в концтаборі».

Учасники акції кажуть, що звертаються не тільки до китайської влади, а й до українців.

[Вікторія Обрядчикова, учасниця акції]:
«Я вважаю, що, поширюючи брехню про Фалунь Дафа, китайське посольство тут, в Україні, порушує права українських громадян, бо вони не можуть отримати таку прекрасну, гідну, цінну річ, як цігун Фалунь Дафа, через цю брехню не можуть здобути гармонію, здоров’я, душевну рівновагу».

[Олександра Гончаренко, учасниця акції]:
«В Україні ми приходимо до посольства, щоб не тільки китайські чиновники знали, що про це відомо всьому світові, а й щоб громадяни України про це дізналися й засудили, хоча б у своєму серці».

Такі акції протесту проходять у всьому світі. Та пропри це китайська влада відкидає звинувачення в незаконному придушенні прихильників Фалуньгун та інших груп.

Водночас учасники протесту стверджують, що виходитимуть до китайського посольства доти, доки репресії не закінчаться.

5. Ліванцям загрожує дефіцит харчів через падіння курсу фунта

Магазини закриваються
Бейрут, Ліван

Падіння курсу ліванської національної валюти змусило багато продуктових магазинів тимчасово припинити роботу. Тепер ця невелика близькосхідна держава, у якій живе всього коло семи мільйонів осіб, постала перед загрозою дефіциту.

[Мохелдін Фаєд, продавець]:
«Є велика ймовірність, що ми закриємося, хоч ми й намагаємося триматися. Не знаю, звідки йтиме постачання. Ми не маємо грошей, і ніхто нам не допомагає».

За останні три тижні ліванський фунт утратив третину своєї вартості щодо долара. А з 2019 року його курс знизився на 90 %.

[Набіл Фаїд, голова Асоціації власників супермаркетів]:
«Деякі супермаркети мусили тимчасово припинити роботу, бо не мають достатньо товару. Інші, щоб не збанкрутувати, закрилися зовсім, оскільки ситуація не поліпшується, а ціни підвищувати їм не можна».

Експерти кажуть, що запасів харчів у країні залишилося приблизно на два місяці. Водночас імпортувати товари дедалі складніше, бо курс долара США зростає.

[Набіл Фаїд, голова Асоціації власників супермаркетів]:
«Ціни зростають, і люди занепокоїлися. Вони запасаються товарами й більше купують. Наприклад, учора в одному магазині за 4–5 годин продали майже 19 тисяч літрів здешевленої олії. Зазвичай стільки продають за місяць».

Через економічну кризу чимало ліванців опинилося за межею бідності. Це найбільша загроза стабільності із часів громадянської війни 1975–90 років.

[Алі аль-Шаріф, голова Торгової асоціації Сайди]:
«Нашій ситуації сьогодні не позаздриш. Фінансовий сектор, який, як ми казали, був в агонії, тепер упав у кому. Ми переживаємо найгірші часи. Продавці розоряються. Торік закрилося 20–25 % магазинів. Але цього року ця кількість перевищить 40–50 %».

Є великі побоювання, що скоро ліванцям навіть бракуватиме хліба. Майже всю пшеницю країна імпортує. Якщо ситуація не зміниться, то вже скоро не буде на що її закуповувати.

Поки центробанк країни підтримує твердою валютою закупівлю пшениці, пального та медикаментів. Однак він уже кілька разів давав зрозуміти, що субсидій скоро не буде, бо резерви швидко зменшуються.

6. Афганець, не діставши статусу біженця в ЄС, став успішним фермером на батьківщині

Колишній біженець вирощує гливи
Кабул, Афганістан

Афганець Расул дбайливо збирає гливи на своїй фермі в Кабулі. Щодня він постачає на ринки 30 кілограмів грибів. За такий бізнес чоловік узявся два роки тому. Перед цим була невдала спроба дістати притулок у Європі.

Спочатку Расул поїхав до Москви. Це було у 2012-му.

[Расул Резаї, фермер]:
«Перші два роки я працював у ресторані. Але там було дуже важко, тож друг привів мене на грибну ферму. Я влаштувався туди й навчився вирощувати гриби й збирати їхні спори».

2016 року афганець подав заявку на здобуття статусу біженця в Євросоюзі, однак йому відмовили. Чоловік повернувся до Афганістану й пішов працювати продавцем.

[Расул Резаї, фермер]:
«Якось мені сяйнула ідея створити грибну ферму. І я подумав: коли вже я маю досвід у цій справі, то чому б і не спробувати».

Спочатку Расул вирощував гриби в одній із кімнат свого дому. Щодня збирав до п’яти кілограмів глив. Зараз має спеціальне приміщення, і масштаби бізнесу збільшилися.

Останнім часом афганці дедалі охочіше купують гливи.

[продавець]:
«Я почав продавати гриби місяць тому, і з кожним днем їх купують дедалі більше. Продаю від семи до десяти кілограмів грибів щодня».

Гливи вважають цінним дієтичним продуктом. За вмістом білка і складу амінокислот ці гриби близькі до м’яса й молока. Вони також багаті на мінеральні речовини й вуглеводи.

[покупець]:
«Гриби дуже смачні, і зараз люди цікавляться ними більше, ніж раніше, бо гриби корисні для здоров’я».

Афганський фермер заробляє приблизно 60 доларів на день і оптимістично дивиться в майбутнє. Він також сподівається надихнути вирощувати гливи інших фермерів та вже продає спори всім, хто хоче взятися за цю справу.

7. Екскапітан футбольної збірної Швейцарії вчиться на годинникаря

Ексфутболіст учиться на годинникаря
Цюрих, Швейцарія

Колишній капітан футбольної збірної Швейцарії Штефан Ліхтштайнер учиться на годинникаря. Тонкощами професії з ним діляться в одній відомій цюрихській компанії. Навчання триватиме пів року.

Штефан завершив професійну кар’єру футболіста у 2020-му. Спочатку дав собі час відпочити й подумати. І ось вирішив опанувати новий фах.

[Штефан Ліхтштайнер, футболіст]:
«Усе життя я грав у футбол. А тепер здобуваю новий досвід у дуже хорошій команді. У житті завжди корисно пізнавати щось нове».

Швейцарець у сім років почав грати в молодіжному клубі «Адлігенсвіль». Пізніше виступав у складі різних команд. За збірну Швейцарії зіграв 108 матчів.

[Штефан Ліхтштайнер, футболіст]:
«(Годинники) мають щось спільне з футболом. Якщо футбольна команда грає не ідеально, то не переможеш. Те ж саме й із годинниками. Якщо в механізмі не все ідеально, то годинник не йтиме».

Під час навчання Штефан сам збере годинник моделі L3 seed red. Процес зніматимуть на камеру й викладуть відео в соціальні мережі. Готовий виріб виставлять на продаж, а отримані за нього гроші підуть на благодійність.

Спортсмен поки не вирішив, що робитиме після навчання.

[Штефан Ліхтштайнер, футболіст]:
«Може станеться й так, що я повернуся у футбол. А, можливо, стану хорошим годинникарем».

Штефан також учиться на футбольного тренера.

8. Звела пандемія: як подружилися британський студент і француженка-довгожителька

Дружба студента й довгожительки
Велика Британія – Франція

Несподівана дружба виникла між 98-річною француженкою Жаклін і 20-річним британцем Елліотом. Вони познайомилися в межах онлайн-проєкту, який об’єднує людей похилого віку зі студентами, що опановують іноземні мови.

Елліот вивчає іспанську, японську та французьку у Ворікському університеті, що в графстві Західний Мідленд, але зараз поки живе з батьками в Кенті. Він планував приїхати до Франції у 2021 році, щоб попрактикуватися в мові. Та завадила пандемія. Але завдяки проєктові в британського студента з’явилася співрозмовниця-француженка.

[Елліот Беллман, британський студент]:
«Я хвилювався перед зустріччю з новою людиною, яка належить до іншого покоління, виросла в іншій культурі й говорить іншою мовою».

Занепокоєння Елліота розвіялося за першої ж бесіди.

[Елліот Беллман, британський студент]:
«З нею дуже легко розмовляти. Вона дуже весела й запросто підтримує розмову. Вона завжди про щось запитує і до того ж справді цікавиться, а не просто запитує, щоб лише запитати й заповнити час. Ось так ми подружилися».

Жаклін живе в будинку для людей похилого віку під Парижем. З новим другом розмовляє онлайн щопонеділка.

[Жаклін Толю, французька довгожителька]:
«Мене запитали, чи хочу я спілкуватися з юнаком чи дівчиною, які бажають поліпшити свою французьку за допомогою розмов. І я погодилася, бо для мене це велика втіха».

Елліот розповідає про все, що відбувається в його житті. Зараз він опановує оригамі, тож нині ділиться своїми успіхами.

[Елліот Беллман, британський студент]:
«Я тут дещо створив. Зробив ось таку маленьку рибку. Це було просто. А потім склав журавля. Він же так називається? Це було дуже важко».

Жаклін своєю чергою розказала, як пережила висадку в Нормандії в 1944 році. Тоді їй було 20 років.

[Жаклін Толю, французька довгожителька]:
«До висадки годинами вибухали бомби. У вирі тих подій я не боялася, але, згадуючи, думаю: “Як мені вдалося це пережити?”»

Дружба студента й довгожительки триває вже пів року. Елліот покращує свою французьку, а Жаклін насолоджується спілкуванням. Друзі чекають кінця пандемії і сподіваються, що в майбутньому обов’язково зустрінуться наживо.

9. Афроамериканка, яка виконує ірландські танці, стала зіркою інтернету

Ірландські танці афроамериканки
Ричмонд, США

Швидкі та точні рухи ногами, стрибки й запальні ритми. Молода афроамериканка з Ричмонда штату Вірджинія стала зіркою інтернету після того, як опублікувала відео свого виконання ірландських танців під хіп-хоп музику.

21-річна студентка каже, що під час пандемії дізналася про популярність усіляких відео на тіктоку. Тож вона теж опублікувала свій танець, і його переглянули більш як мільйон разів.

[Морган Буллок, виконавиця ірландських танців]:
«Не зовсім звичну мені увагу я почала діставати несподівано, і це сталося дуже швидко».

Морган танцює з трьох років. Саме на цей стиль перейшла в 10. На Міжнародному чемпіонаті з ірландських танців 2019 року посіла 43-тє місце. Відтоді через пандемію змагання поки не проводять.

Перед поширенням вірусу дівчина встигла побувати в багатьох країнах світу. Каже, що ірландські танці виконують люди різних національностей.

[Морган Буллок, виконавиця ірландських танців]:
«Я займаюся ірландськими танцями більшу частину свого життя, але, як виконавиця, ніколи не замислювалася про свою расу. Звичайно, спочатку мої батьки не дуже мене підтримували. Вони просто нічого не знали про ці танці, і люди, схожі на мене, рідко ними займаються. Але в мене з’явилося дуже багато друзів».

У травні 2020 року заступник прем’єр-міністра Ірландії запрошував дівчину приїхати станцювати в їхній країні. Також знаменита гастрольна трупа Riverdance запросила Морган виступити з ними, коли колектив відновить концерти в Сполучених Штатах Америки.

Сама ж Морган каже, що рада мотивувати, навчати й надихати ширшу аудиторію.

[Морган Буллок, виконавиця ірландських танців]:
«Коли я росла, то не мала кого наслідувати з виконавців ірландських танців, хто мав би подібний до мене вигляд. Тепер я можу стати таким зразком для молодих дівчат і юнаків, тих, хто хоче займатися ірландськими танцями й робити те, що для них трохи незвично».

10. На лаві вулкана в Ісландії смажать сосиски

Видовищне виверження
Сюдюрнес, Ісландія

Дослідники поспішають побачити ісландський вулкан на острові Рейкьянес. Після місяця підземних поштовхів тут почалося виверження. З одного кратера витікає лава.

Гора височіє за 30 кілометрів на північний захід від столиці Ісландії міста Рейк’явік.

[Крістофер Гамільтон, геолог]:
«Це цікаве виверження. Воно не почалося із сильного вибуху. Натомість сталася фантастична серія напевно із 50 тисяч землетрусів за місяць. Лава повільно підіймалася до поверхні, і тепер відбувається досить невелике виверження».

Науковці кажуть, що лава поступово заповнює цю місцевість.

[Крістофер Гамільтон, геолог]:
«Ми очікуємо, що це місце почне заповнюватися, як ванна. Наскільки швидко, залежить від тривалості виверження. Поки лава витікає лише в одному місці. Якщо виверження буде тривалим, ми побачимо, як лава наповнить ванну й почне переливатися через краї».

Поки вчені проводять вимірювання, хтось скористався нагодою посмажити на лаві сосиски.

Рятувальники кажуть, що викидів попелу поки не було. Але поряд із місцем виверження багато отруйних газів. Відвідувачам радять перед походом ретельно підготуватися.

[Гвюдьон Орн Сігтріггссон, рятувальник]:
«Відповідне екіпірування, відповідний одяг. В Ісландії холодно. Тут важко гуляти. Вітер може змінитися будь-якої миті, тому треба пам’ятати про газ і таке інше. Вітер зараз із цього боку, тож газ іде туди й нам нічого не загрожує. Але якщо стояти там, то це небезпечно. Слід бути дуже обережним».

Виверження лави особливо видовищне темної ночі.

[Гвюдьон Орн Сігтріггссон, рятувальник]:
«Цей вулкан — найпрекрасніше, що я бачив. Ми просто стежимо, щоб люди були в безпеці, намагаємося тримати їх на відстані від лави».

Виверження прямо не загрожує мешканцям найближчого міста Гріндавік, однак метеорологи попереджають, що можливі зсуви.

11. Театр із доставлянням: італійські актори приїжджають за викликом до парків

Театр із доставлянням
Рим, Італія

Італійська акторка Мікела Сальві працює в новій службі доставляння в Римі. У цьому парку в оточенні нечисленних глядачів вона прочитає три п’єси італійського та іспанського класиків.

[Мікела Чезаретті Сальві, акторка]:
«Зараз це доречно. Я доставляю товар, але замість їжі люди отримують духовну їжу».

Пандемія порушила роботу театрів, а люди скучили за культурним життям. Тому і з’явився проєкт, завдяки якому можна замовити спектакль до парку чи на подвір’я свого дому.

[Мікела Чезаретті Сальві, акторка]:
«Я почала брати участь, бо переконана в цінності цієї ініціативи. І я також хочу й далі виконувати свою роботу, бо вважаю важливим робити це саме зараз. Відчуваю, що служу суспільству».

Акторка бере участь у проєкті із січня. Вона розробила своєрідне меню виступів, щоб люди могли вибрати для себе щось відповідне. А ще виконує індивідуальні замовлення глядачів.

[глядачка]:
«Я ходжу до театру з 24 років, тому вважаю його незамінним. Гадаю, кожна можливість поспілкуватися й кожна позитивна розвага необхідні, а мистецтво й культура мають фундаментальне значення».

[глядач]:
«Це чудова ідея, бо можна подивитися спектакль, не приходячи до театру. Через ковід ми більше не можемо ходити до замкнених приміщень».

Під час пандемії музеям дозволяли ненадовго відкриватися, але театри досі закриті. Виїзні вистави допомагають артистам заробляти на життя.

12. Боротьба й кінські перегони: традиційний фестиваль у Пакистані

Традиційний фестиваль
Сінд, Пакистан

Перегони на конях стали одною з головних подій на традиційному фестивалі в пакистанському місті Тандо-Адам провінції Сінд. Захід проходить після місяців карантинних обмежень.

Учасники зазначають, що купівля скакуна це вагоме капіталовкладення. За словами Шера Алі, він витратив дуже багато грошей, перш ніж дійшов до цієї миті.

[Шер Алі, власник коня]:
«Ми вкладаємо тисячі рупій, щоб підготувати наших коней. На це йдуть місяці й роки, і лише потім вдається взяти участь у перегонах. У годівлі мусимо дотримуватися строгої дієти. На одного коня витрачаємо 50–100 тисяч пакистанських рупій».

Коні виходять на перегоновий трек у яскравих прикрасах. Подивитися на захід збираються сотні глядачів.

[Анчар Хашхілі, організатор заходу]:
«Це дуже дороге заняття. Прості люди не можуть собі дозволити займатися таким спортом. Ось чому ми організовуємо фестиваль — хочемо, щоб прості люди теж могли насолодитися традиційним спортом Сінду, якому вже сотні років».

Пакистан, як й інші країни світу, намагається стримати епідемію коронавірусу. У низці регіонів запровадили частковий локдаун. Але фестиваль у Сінді, що на півдні Пакистану, дозволили.

[Васім Лагхарі, відвідувач]:
«Коли почалася пандемія, усі масові заходи скасували. Тепер у нас почався фестиваль. Хай Господь береже нас від коронавірусу. Людям варто прийти й насолодитися перегонами».

Утім, глядачів розважали не лише кіньми. Гості ще спостерігали за боротьбою малахра. Головне завдання в ній — повалити суперника на землю.

[Чакор Бхамбро, борець]:
«Я займаюся малахрою, щоб потішити людей. Я показую їм свою силу й стиль. Так я можу заробити».

Організатори фестивалю також сподіваються, що цей захід сприятиме зміцненню миру й протистоянню екстремізму.

13. Токійців виманює на вулиці квітуча сакура

Сакура — у розквіті
Токіо, Японія

У ніжно-рожеву сукню причепурилася сакура в японській столиці. Сотні жителів Токіо виходять на прогулянки, попри заклик влади залишатися вдома. У неділю тут закінчився режим надзвичайного стану, який оголосили через сплеск захворюваності на ковід, але небезпека поширення інфекції поки зберігається.

[жителька Токіо]:
«Багато хто все ж прийшов сюди помилуватися сакурою, бо вчора в новинах сказали, що вона на піку цвітіння».

У період цвітіння сакури японці влаштовують під деревами пікніки. Ця традиція називається «ханамі».

Та нинішньої весни доведеться обійтися без неї. Губернатор Токіо закликала не розташовуватися на відпочинок під деревами.

[житель Токіо]:
«Оскільки це на вулиці, гадаю, милуватися сакурою безпечно, аби не було великого скупчення людей».

У Токіо також відновилися автобусні екскурсії. Містяни можуть помилуватися сакурою під час поїздки на другому поверсі автобуса. До пандемії такі тури були дуже популярними, й автобуси здійснювали до 100 рейсів за день. Зараз їх удесятеро менше.
Коротке посилання на цю сторінку: