В Австралії після довгих років посухи й виснаження поголів’я відновлюється вівчарство й вовняна промисловість.
Водночас майстри-стригалі старіють, й індустрії потрібні нові руки.
[Геофф Куллен, тренер-стригаль з Університету Квінсленду]:
«Колись приходило вчитися багато людей, але зараз дедалі складніше знайти тих, хто хоче виконувати цю роботу».
У Західному Квінсленді проводять курси, де навчають стригти овець. Тут випускають добре навчених стригалів, яких можна відразу сміливо наймати на роботу. Такі фахівці в країні дуже потрібні.
Й останнім часом це ремесло опановує дедалі більше жінок.
[Вів’єн Еліот, фермер]:
«Ми мали багато овець, і я подумала, що колись їх у мене стане більше, ніж у мого батька. Я в цій індустрії, бо в ній виросла, це частина мене».
Дівчата зазначають, що ця робота не така й проста, як може здатися на перший погляд. Але постійна практика дає плоди.
[Вів’єн Еліот, фермер]:
«Тільки-но це опануєш, навчишся вистригати всі ці складки, то стане досить легко, особливо коли довго це робиш».[Діана Гуді, студентка]:
«На початку тижня молоді дівчата кажуть, що непокояться через це чи те, а потім бачиш, як вони закидають на стіл велику вівцю, і думаєш: “То через що ти там хвилювалася?”»
Організатори курсів кажуть, що тепер коло половини учасників — жінки.
Коротке посилання на цю сторінку:
