Антоніо де Карвальйо — голова фірми, що переробляє текстиль. Він знає проблему зсередини.
[Антоніо де Карвальйо, голова компанії ― переробника текстилю]:
«Ми працюємо, але під час карантину одяг важко продати. Ринок секонд-генду в Європі й решті світу обвалився. Тому ми тільки те й робили, що все складували. У Великій Британії маємо чотири склади, і всі вони заповнені».
Переробні підприємства та експортери вживаного одягу звільняють працівників, поки не збирають секонд-генд і знижують ціни, бо товарів набралося надто багато. До того ж через карантинні заходи ускладнилося й перевезення.
Приміром, у березні ввозити секонд-генд до Кенії заборонили. Влада не хотіла, щоб від старого одягу хтось заразився коронавірусом. Також люди стали менше виходити з дому. Тож у торговців виникла подвійна проблема — дефіцит постачання й спад попиту.
[Ніколас Мутіся, продавець на ринку]:
«До пандемії я продавав щонайменше 50 штанів за день. Але тепер навіть одні продати складно. Уранці відкриваєшся, а ввечері йдеш, нічого не продавши».
У США третину всього вживаного одягу експортують до бідних країн. Через пандемію з березня по липень обсяг постачань зменшився майже вдвічі, якщо порівняти з тим же періодом минулого року. Найбільше від кризи постраждали країни, що розвиваються, жителі яких особливо потребують секонд-генду.
Коротке посилання на цю сторінку:
