Нобелівську премію з фізики вручать за дослідження такого таємничого явища Всесвіту, як чорні діри. Половину премії одержить британський фізик і математик Роджер Пенроуз. Він виявив, що утворення чорних дір підтверджує загальну теорію відносності.
Другу половину премії поділять німецький астрофізик Райнгард Генцель і американська науковиця-астроном Андреа Гез. Вони незалежно один від одного довели, що в центрі нашої галактики міститься гігантська чорна діра, яка в чотири мільйони разів масивніша за Сонце.
[Андреа Гез, лауреатка Нобелівської премії]:
«Що таке чорна діра? Ми не знаємо. Ми не маємо уявлення, що міститься всередині неї. Тому це явище дуже загадкове. Воно перевертає наші уявлення про закони фізики».
Утім, завдяки дослідженням у цій галузі можна зрозуміти, що відбувається з об’єктами, які поглинаються чорними дірами. Фізик-теоретик Ульф Даніельссон наочно показує цей процес за допомогою чорного м’яча й власного пальця.
[Ульф Даніельссон, член Нобелівського комітету]:
«Якщо я піднесу палець трохи ближче й дам його кінчику пройти через горизонт і ввійти всередину чорної діри, то зроблю дивовижне й дещо тривожне відкриття. Час змінює напрямок, і кінчик пальця опиняється в далекому майбутньому. Витягнути його назад так само важко, як здійснити подорож у часі».
Цього разу Нобелівську премію з фізики присудили за абстрактні дослідження. Але експерти вважають, що вони мають і практичне значення.
[Аріель Губар, член Нобелівського комітету]:
«Це та ж теорія, без якої не можна обійтися, створюючи навігаційні системи. Приміром, без загальної теорії відносності від GPS не було б жодної користі. Завдяки їй ми точно можемо знайти свій будинок. Тож усе це не так уже й абстрактно».
Для лауреатів номінація стала несподіванкою. Наприклад, Райнгард Генцель отримав звістку за роботою.
[Райнгард Генцель, лауреат Нобелівської премії]:
«Я втратив дар мови й навіть зронив сльозу».
Лауреати отримають нагороду — один мільйон доларів.
Коротке посилання на цю сторінку:
