Уперше за понад чотири з половиною століття цю мармурову скульптуру Мікеланджело ретельно очищують.
Працівники Музею Опера-дель-Дуомо почали реставрувати «Флорентійську П’єту» ще торік у листопаді. Задню частину скульптури вже очищено. Тепер вони переходять до лицьової сторони.
Через пандемію роботу тимчасово припиняли.
[Тімоті Вердон, директор Музею Опера-дель-Дуомо]:
«Реставрація вимушено перервалася під час першої фази епідемії COVID-19. Тепер уже кілька тижнів знову тривають роботи. Сподіваємося, процес завершиться восени до Різдва».
Тим часом майстерня, де відбувається реставрація, знову відчинила двері для відвідувачів. Однак через карантинні обмеження в приміщення одночасно допускають лише п’ять осіб.
Сама робота дуже копітка. Для неї використовують лише ватяні палички й гарячу воду, очищену від домішок іонів.
[Вільям Воллейс, професор історії мистецтв]:
«На щастя, ця скульптура все своє життя перебувала в приміщенні. Але протягом 200 років вона стояла на вівтарі кафедрального собору у Флоренції. Її оточували свічки, тому на ній багато свічкової сажі, воску й кіптяви».
Мікеланджело створив цю «П’єту» в середині XVI століття, коли йому було коло 80 років. Спочатку він планував, що її встановлять на його могилі. Скульптура зображує тіло Христа, яке тримають Діва Марія, Марія Магдалина й праведник Никодим. Його обличчя — автопортрет самого Мікеланджело.
[Вільям Воллейс, професор історії мистецтв]:
«Майстер, створюючи скульптуру, імовірно, зіткнувся з проблемою. Зрештою йому довелося прибрати ногу Христа. Гадаю, йому було важко і технічно, і психологічно, адже він робив власний надгробний пам’ятник».
У результаті Мікеланджело не закінчив скульптуру й навіть намагався її знищити. Пошкодження пізніше усунув його учень.
Коротке посилання на цю сторінку:
