Дитячий садок в індонезійському місті Семаранг через пандемію може за день приймати лише шістьох дітей. Для їхньої безпеки в приміщенні встановили прозорі намети. Водночас вихователі й діти закривають обличчя захисним екраном. У таких умовах і проходять заняття.
У дитячому садку всього 135 підопічних. Розклад складено так, щоб кожна дитина приходила раз на два тижні. Дітей супроводжують мами чи тата.
[батько дитини]:
«Ми дуже підтримуємо цю програму, бо дітям (після чотирьох місяців) онлайн-навчання вже нудно. Тепер вони можуть здобувати знання в нових умовах».
Водночас вихователі хочуть і далі регулярно вчити всіх дітей. Тож вони не припиняють проводити онлайн-уроки, до того ж деяких малюків, як і раніше, залишають удома.
[Джихан Нотаріса, вихованка дитячого садка]:
«Мені зовсім не нудно, бо можу дзвонити всім друзям і можу бачити вихователя. Мені це подобається».
Утім, вихователі не зупиняються на онлайн-навчанні. Деякі приїжджають до дітей додому. Водночас теж дотримуються заходів безпеки й навіть беруть із собою невелику прозору ширму.
[Еланг Арія, вихованець дитячого садка]:
«Моя вихователька прийшла до мене додому й принесла нові іграшки. Вона збирає зі мною мозаїку й вчить запам’ятовувати вірші. Мені це до вподоби, і я дуже щасливий».[мама дитини]:
«Нам, батькам, до душі така ідея, коли діти можуть бачитися з вихователем, навіть якщо він приходить ненадовго. Також вихователь може зрозуміти, чи добре дитина засвоїла матеріал, навчаючись через інтернет».
Діти також можуть займатися під наглядом мами чи тата. Для цього батькам видають навчальні матеріали.
Коротке посилання на цю сторінку:
