Так, починаючи з травня, річка Брахмапутра в Ассамі — одна з найбільших у світі — затопила понад 2,5 тисячі населених пунктів. Свій дім були змушені покинути 2 мільйони 750 тисяч осіб.
Люди перебираються на височини й селяться уздовж доріг із залишками майна й худобою, яку вдалося врятувати.
[Пратіма, потерпіла від повені]:
«Наше село змило. Тепер тут нічого немає. Ми збираємося перебратися до безпечного місця на іншому березі річки. Ми не знаємо, скільки нам доведеться там залишатися, бо зараз сезон дощів, і ще буде 2‒3 повені».
Влада Індії відправила до постраждалих районів рятувальників. Намагаються дістатись і до віддалених сіл.
[Сатья Нараян Прадхан, голова Національних сил реагування на стихійні лиха]:«122 команди працюють у 20 штатах у всій країні, але найбільше зараз в Ассамі й Біхарі».
Водночас жителі округів Саматсіпур і Музаффарпур у Біхарі, які втекли від повені, кажуть, що жодної допомоги від влади так і не дочекалися. Їм допомагають місцеві жителі.
[Рамадхар, потерпілий від повені]:
«Скрізь вода, нам нікуди йти, усі шляхи перекриті. Наш дім за три кілометри звідси. У нас немає їжі. Ми домовилися з місцевими жителями, що нам її принесуть. Від влади ми жодної допомоги не отримали. Ніхто до нас не приїхав».[Пуліндер Пасван, потерпілий від повені]:
«Я ставлю примітивний будинок. Почалися повені, тому мені доводиться зводити новий дім для сім’ї. Ми не можемо жити під дощем. Нам не організували ніякої допомоги. Прошу владу хоч якось нам допомогти».
Сезон дощів у Південній Азії триває з червня по жовтень. Повені з людськими жертвами в регіоні траплятися щороку, різниця тільки в інтенсивності. Цього разу ситуацію ускладнює пандемія коронавірусу. Індія — на третьому місці за кількістю заражених у світі, і переселення людей може погіршити ситуацію ще більше.
Коротке посилання на цю сторінку:
