На британському острові Треско, де незвично тихо, білки неспішно пригощаються горіхами й навіть насмілюються вибігати на мощені доріжки парку. Ось уже три місяці, як вони не бачать і не чують тут туристів, а тому почуваються сміливіше.
[Майк Нелгамс, доглядач парку]:
«Зазвичай вони підбігають, з’їдають горіх і тікають. А зараз гуляють і немов думають, що тут щось не так. Гостей немає, усі сидять удома. Садівників теж не було. У парку тепер інша атмосфера».
Схожа картина й на інших островах архіпелагу Сіллі, до якого входить острів Треско. Птахи в’ють гнізда прямо на стежках, бо туристи ними зараз не ходять. А пляж острова Сент-Меріс покрився морською гірчицею. Такого місцеві жителі й не пригадають.
[Жаклін Пірсон, природозахисниця]:
«Людина пройде по піску, розстелить рушник, і це насіння не зможе прорости. А тепер у нього виникла така можливість. Людей поменшало, і рослини тут усе заполонили».
Захисники довкілля вважають, що природа має відпочивати від активної людської діяльності. Це буде корисно й самим людям, бо вони зможуть побачити тваринний і рослинний світ у всій красі.
Архіпелаг Сіллі складається з кількох десятків дрібних островів, з них лише п’ять населені.
Коротке посилання на цю сторінку:
