Нобелівську премію з хімії 2023 року отримали троє науковців. Це американці Мунгі Бавенді та Луїс Брюс, а також росіянин Олексій Єкімов, який також давно працює в США.
Учені відкрили й синтезували так звані квантові точки. Ці частинки настільки крихітні, що їхні властивості більше визначаються їхнім розміром та формою, ніж хімічним складом.
Існування квантових точок передбачили ще у 30-х роках. Проте експериментально це підтвердили лише через пів століття.
Вони вже знайшли широке застосування в промисловості як каталізатори. Також їх використовують у виробництві телеекранів, світлодіодних ламп та іншої електроніки. Стали в пригоді вони й у медицині: можуть локально «підсвітити» ракову пухлину для точнішого видалення.
Цікаво, що імена лавреатів стали відомими достроково. За кілька годин до офіційного оголошення одразу кілька шведських медіа опублікували листа Королівської академії наук з іменами. Як з’ясувалося, його відправили помилково.
Зазвичай секретності дотримуються до останнього, а імена номінантів зберігають у таємниці ще 50 років після оголошення лавреатів.
Раніше також оголосили лавреатів Нобелівської премії з фізики. Ференца Крауза з Німеччини, П’єра Агостіні зі США та Анн Л’Юйє зі Швеції нагородили за створення ультракоротких лазерних імпульсів, завдяки яким можна вимірювати зміни всередині атомів. Це теоретично можна буде застосувати в різних галузях. Наприклад, знаходити молекулярні сліди хвороби в зразках крові.
Також оголосили імена лавреатів премії в галузі фізіології або медицини. Нагороду вручать угорській дослідниці Каталін Каріко та американському науковцеві Дрю Вайсману. Вони відкрили новий тип РНК-вакцини. Саме вона лягла в основу препаратів, якими нині щеплюють проти COVID-19.
Коротке посилання на цю сторінку:
