Угорська дослідниця Каталін Каріко й американський науковець Дрю Вайсман цього року отримають Нобелівську премію з фізіології або медицини. Їх нагородили за відкриття нового типу РНК-вакцини. Саме вона лягла в основу препаратів, якими щеплюють проти COVID-19.
Як сказали в Нобелівському комітеті, лавреати зробили внесок у небувалі темпи розроблення вакцин під час однієї з найбільших загроз здоров’ю людей сучасності. Як уважають, за два з половиною роки пандемії РНК-вакцини допомогли врятувати мільйони життів.
Обидва дослідники працюють в американському Університеті Пенсільванії. Кажуть, що вперше зустрілися в черзі до копіювального апарата.
[Каталін Каріко, лавреат Нобелівської премії з фізіології або медицини]:
«Дрю цікавився РНК, я теж була тут у 1997 році, уже вісім років, і працювала над створенням матричної РНК. Я похвалилася, що вивчаю РНК, а Дрю цікавився вакцинами. І так почалася наша співпраця».
[Дрю Вайсман, лавреат Нобелівської премії з фізіології або медицини]:
«Увесь цей час ми працювали пліч-о-пліч, бо не могли отримати фінансування, не могли зробити публікації, не могли привернути увагу до РНК. Клінічні випробування провалилися, і майже всі від цього відмовилися. Але Кеті не здавалася. Останні 20 років ми працювали разом, щоб з’ясувати, як змусити вакцину працювати».
РНК-вакцини проти традиційних мають низку переваг. Вони не містять патогену, тобто заразитися після щеплення або під час розроблення препарату неможливо. Імунітет від РНК-вакцини вважають стійкішим. Ба більше, розробити нові препарати за цією технологією можна рекордно швидко.
З 1901 присуджено 112 Нобелівських премій з медицини. Лавреатами стали 224 особи.
Цього року грошовий приз становить 11 мільйонів шведських крон. Це коло мільйона доларів США.
Коротке посилання на цю сторінку:
