Але тепер чомусь багато жителів Гобарта забажали опанувати дзвонарство. Однак місць для всіх бракує, і вже з’явився довгий список претендентів.
Гаррі Говарду пощастило — він потрапив до групи, яка навчається з цього року. Про курси дізнався з інтернету.
[Гаррі Говард, дзвонар]:
«Я не знав, що існують дзвонарі, і по-справжньому не замислювався, як калатають дзвони. Але ми жили неподалік собору й чули цей передзвін. Тож я ріс, чуючи дзвони».
Дзвонарі репетирують щопонеділка. Навчає їх інструктор Дуг Ніколс. Він каже, що треба роки, щоб опанувати цю майстерність. У самого ж за плечима величезний досвід.
[Дуг Ніколс, інструктор]:
«Мені подобається відчувати, як урухомлюєш дзвін, подобається, як лунає передзвін. І є щось особливе у звучанні, коли збирається гурт по-справжньому добрих дзвонарів».
Крім практики, дзвонарі приходять на службу щонеділі. Вони також калатають у дзвони під час вінчань, а ще на Різдво й Новий рік.
На вежі встановлено десять дзвонів. Найбільший важить 1100 кілограмів. Більшість відлито коло ста років тому. Перший камінь у фундамент собору Святого Давида заклав принц Альфред — син королеви Вікторії. Це було в січні 1868 року.
Коротке посилання на цю сторінку:
