Вільям Тан раніше не був особливим любителем тварин, але півтора року тому завів бордер-коллі на кличку Попелюшка й тепер душі в ній не чує. Купує їй дорогу яловичину та органічні овочі та водить до дитячого садка.
[Вільям Тан, власник собаки]:
«Гадаю, найважливіше, щоб мій собака мав місце, призначене саме для нього. Йому не потрібно, щоби поряд постійно були люди. Собаки можуть приходити сюди, повноцінно спілкуватися та жити власним собачим життям».
У китайській споживчій економіці стались помітні зміни. Молоді міські жителі насамперед витрачають гроші на те, що приносить їм емоційне задоволення. Водночас рівень народжуваності в Китаї знижується, проте молодь стала частіше заводити тварин. У результаті дедалі більший попит мають такі дорогі послуги, як грумінг, дресирування та денний догляд.
Цянь Ї тримає бордер-коллі на кличку Гаррі. Вона підрахувала, що витрачає приблизно 560 доларів на місяць на дитячий садок, харчування, грумінг, плавання та відвідування собачих майданчиків.
Собачий дитячий садок відкрився рік тому. Ідея належить його директору Джану Чжану. Якось він помітив, що його золотистий ретривер нудьгує, і зрозумів, що собаці не вистачає спілкування та розваг.
Спочатку до дитячого садка приводили десять собак. Нині їх уже 200.
[Джан Чжан, власник дитячого садка для собак]:
«Ми розвивалися набагато швидше, ніж я передбачав. Це змусило мене відчути, що ми робимо правильну справу. Власникам це подобається, собакам подобається. Найважливіше те, що люди готові до нас приєднатися й допомогти створити щось таке».
За дитячий садок власники платять від 14 до 20 доларів за день залежно від розмірів вихованця. Джан уже відкрив одну філію, тепер планує відкрити другу.
За оцінками китайської дослідницької компанії Pet Data, обсяг ринку товарів та послуг для домашніх тварин у містах Китаю торік досяг 46 мільярдів доларів і, як очікується, перевищить 58 мільярдів доларів на рік до 2028 року.
Коротке посилання на цю сторінку:
