Тут знаходять монети, ґудзики, лампи й навіть взуття. Так, цьому черевикові понад 300 років.
[Алессіо Чекконі, грязекоп]:«Його господар, напевно, клишоногий. Нога була трохи кривою. Черевик дуже сплющений із внутрішнього боку».
Скарби на березі Темзи тут шукають щонайменше з кінця XVIII століття. Раніше жебраки та бродяги так намагалися заробити на життя, а тепер це модне захоплення.
Але просто так прийти сюди й щось шукати не можна. На це потрібна ліцензія. Раніше її одержували в адміністрації порту Лондона. Наразі дозволів не видають — бояться за цілісність берегової лінії.
[Джеймс Трімер, співробітник порту Лондона]:«Років п’ять тому ми видали 200 ліцензій. Зараз їх кількість збільшилася до 5000. Це дуже багато».
Припинення ліцензування порушило плани деяких іноземців, які теж мріяли спробувати щастя в пошуках на Темзі.
[Мішель Ронбек, жителька Канади]:
«Ми витратили тисячі доларів, готуючись до цієї подорожі. Скасувати її вже не можна».
У середні віки Темза була жвавою транспортною магістраллю, бо дороги в Лондоні були дуже поганими. Човни перевозили пасажирів як уздовж річки, так і на другий берег.
Коротке посилання на цю сторінку:
