[Александер де Кро, прем’єр-міністр Бельгії]:
«Сьогодні податок у галузі атомної енергетики щороку дає коло 800 мільйонів євро. Ми хочемо поширити його й на інші високоприбуткові компанії енергетичного сектору. Звісно, ці гроші підуть на допомогу, приміром, середньому класу».
Опалювати громадські будівлі можна буде тільки до 19 градусів Цельсія. Кондиціонерами користуватимуться теж менше.
Водночас планують вимкнути підсвічення пам’ятників. А ще тривають переговори, щоб у певний час гасити ліхтарі на трасах та в містах.
Ціни на електроенергію в Бельгії зростають швидше, ніж в інших країнах ЄС. Влада намагається пом’якшити удар по простих громадянах.
[Александер де Кро, прем’єр-міністр Бельгії]:
«Ми консультуватимемося з працівниками приватного сектору й разом подивимося, як вони теж можуть зменшити споживання в магазинах і на підприємствах. Ця місія потребує нашої спільної участі».
Відколи в Європі почалася енергетична криза, Бельгія переглянула плани до 2025 року повністю відмовитися від атомної енергії і перейти на природний газ.
У липні уряд уклав попередній договір з великою французькою енергокомпанією про подовження роботи двох її нових атомних реакторів ще на 10 років.
Водночас він попросив відкласти повне виведення з експлуатації одного з двох своїх найстаріших реакторів, яке запланували на 31 березня 2023 року.
Коротке посилання на цю сторінку:
