Десять років тому він узяв управління на себе, а до цього господарював його батько. Боснієць пишається тим, що продовжує сімейну традицію і зберігає це стародавнє ремесло.
[Анджелко Делич, власник млина]:
«Наш млин виробляє борошно давнім способом і цим відрізняється від сучасних. Його жорна крутяться зі швидкістю 80–90 обертів за хвилину й не нагрівають борошно. Ми використовуємо той самий метод, який виник на світанку цивілізації».
Млин пережив багато історичних подій, зокрема Боснійську війну кінця минулого століття.
[Анджелко Делич, власник млина]:
«Водяний млин — мати всіх зернових млинів. Він годував численні покоління людей. Ніхто ніколи не підпалював і не знищував млина навіть під час світових воєн, бо й під час війни людям потрібна їжа».
Млин працює цілий рік без вихідних. Боснієць перетирає тут свою кукурудзу, яку вирощує на полі завбільшки 16 гектарів. Борошно йде не лише на потреби сім’ї — має багато покупців. Торік він продав 50 тонн. Цього року планує збути ще більше. Також за певну плату люди можуть перемолоти в нього і своє зерно.
Боснійцю допомагають двоє синів. Коли він постаріє, про млин дбатимуть уже вони.
Коротке посилання на цю сторінку:
