Фабрика швидко стала популярною завдяки майстерному розписові. Посуд прикрашали малюнками, традиційними для китайської провінції Цзянсі.
[Джозеф Цо, власник фабрики]:
«Китай переживав “Культурну революцію” та інші трагедії. Люди там жили погано, і країна не могла наздогнати світову промисловість. А Гонконг був стабільним місцем, тож у 60-ті – 80-ті роки експорт процвітав».
Китайську порцеляну купувало багато іноземних компаній, зокрема й усесвітньо відомі. Посуд із Гонконгу цінували і в Європі, і в США.
На цій фабриці працюють у техніці підглазурного розпису. Тобто майстер спочатку наносить малюнок, а потім виріб обпалюють у печі.
Фірмовий візерунок — «Кантонська троянда». Фарба, яку використовують у цьому розписі, називається «сіхун». Її роблять з оксиду свинцю, кварцу та фрити — суміші солей зі склом. Також додають ще дещо.
[Бетті Хо, майстриня з розписування порцеляни]:
«Сіхун — це особлива фарба. До неї додають справжнє золото. Візерунок “Кантонська троянда” цінують не лише за фарбу сіхун, а й за техніку малювання».
Нині на фабриці працює лише два майстри, які розписують вироби. Обом уже за 80. А молодь вчитися не приходить.
[Чань Яньва, працівниця фабрики]:
«Часи змінилися. Усі дивляться у свої смартфони та не люблять довго сидіти на місці. Як це ще пояснити? Діти стали непосидючими. Їм потрібні смартфони. Як вони висидять тут вісім годин?»
У Китаї почали робити порцеляну в III столітті, в епоху династії Хань. Розквіт цього ремесла розпочався за часів імперії Тан, у другій половині першого тисячоліття. А вершини розвитку воно досягло за династії Сун, яка існувала з X по XIII століття.
Коротке посилання на цю сторінку: