[Жульєн Жаке, гендиректор міської ферми]:
«Щодня ми викидаємо багато кави, а її виробництво витратне: від вирощування до транспортування до Європи. Просто шкода не використовувати її довше, ніж кілька хвилин, поки п’єш каву».
Кавову гущу змішують із соломою у великому барабані, куди додають спори грибів. За два тижні врожай готовий. Продають в органічних магазинах.
[Жульєн Жаке, гендиректор міської ферми]:
«Ми додаємо трохи соломи, щоб ґрунт не був надто щільним. Це, звісно, ідеальна база для вирощування глив. Крім того, це відходи, які щороку викидають по 15 000 тонн в самому лише Брюсселі. Кавова гуща дуже кисла, має безліч застосувань».
Виявилося, що це ідеальний субстрат, бо містить мінерали й поживні речовини. Водночас вирощені гриби не мають кавового присмаку.
Бізнес, що спирається на кругову економіку, де нічого не марнується, у Європі підтримують першочергово. До того ж міські фермери вирощують продукцію вертикальним методом, використовуючи менше ґрунту.
[Стійн Руверс, операційний директор міської ферми]:
«Житель Бельгії щороку споживає п’ять кілограмів кави. У сумі це тисячі тонн (кавової гущі), яку здебільшого викидають. Тож це величезний потенціал. Нам не бракує первинних ресурсів».
Ще одне застосування кавового ековідходу — будівельна плитка. Компанія на іншому кінці Брюсселя дістала перше комерційне замовлення — 200 квадратних метрів звукоізоляції для фірми, що здає в оренду електроінструменти.
Коротке посилання на цю сторінку:
