А тепер вони — бізнес-леді. Їхній продукт — кава. Хоч і збирають вручну, зате свій. Завдяки кооперативу, що об’єднує дрібних фермерів, бідні жительки Конго безплатно отримують саджанці й мають стабільний дохід.
[Соланж Квіджа Кахірірі, засновниця кооперативу]:
«Якщо поглянути на індустрію кави, у ній, як і раніше, домінують чоловіки. Жінки працюють у полях. Дуже мало жінок стають повноправними учасниками ринку».
У ДР Конго вирощують робусту й арабіку. У цій частині Центральної Африки температура й вологість упродовж року однакова, а тому кавові зерна високої якості та мають багатий і насичений смак.
Проте жінки не просто готують сировину, але й роблять з неї кавове мило. На цій фабриці 100 жінок щотижня виготовляє 5000 брусків.
[Маман Нсімір, учасниця кооперативу]:
«Наш кавовий кооператив дуже добрий. Тепер можу прогодувати сім’ю».
Але робота тяжка. Повністю ручна, бо тут часто зникає електропостачання. Іноді світла немає по пів місяця. Процес виробництва кавового мила триває три тижні.
Ще одна проблема — немає доріг. Ферми зазвичай розташовані у віддалених сільських районах, звідки складно привозити каву на виробництво. Але жінки однаково радіють тим можливостям, які вже мають.
Коротке посилання на цю сторінку: