Останніми місяцями різко зросла кількість кубинців, які залишають батьківщину. І вони часто їдуть нерегулярними й небезпечними маршрутами сушею і морем до США. Це спричиняє ще більшу напруженість між Вашингтоном та Гаваною.
У квітні країни вперше за чотири роки обговорили кризу на високому рівні.
Торік у листопаді Нікарагуа, близький політичний союзник Куби, скасувала візи для кубинців. Країна заявила, що цей крок сприятиме комерційному обміну, туризму та гуманітарним відносинам.
За шість місяців, з жовтня минулого року, на кордоні Мексики та США затримали коло 80 тисяч кубинців. А в березні кількість затримань досягла 32 тисяч. Це було майже вдвічі більше, ніж попереднього місяця.
Якщо такий темп приросту збережеться, нинішня міграція, спричинена рішенням Нікарагуа, перевищить ту, що була 1980 року. Тоді Кастро відкрив порти Куби для кораблів США. Як наслідок, острів залишило коло 125 тисяч осіб.
Сьогодні дедалі більше мігрантів їде з Куби морем на човнах і плотах, ризикуючи потонути, померти від переохолодження або нападу акул. Утім, поки цим шляхом потік набагато менший, ніж через Нікарагуа.
Слід зазначити, що в США до кубинських мігрантів ставляться позитивно. Якщо хтось із них перетинає кордон, то вже навряд чи повернеться додому.
Проте адміністрація Байдена недавно заявила, що працює з регіональними союзниками, щоб зупинити потік мігрантів, які прибувають на її південний кордон, зокрема кубинців.
Коста-Рика, Домініканська Республіка та Панама недавно запровадили для кубинців транзитні візи. Після цього на Кубі біля посольств почалися протести. Експерти побоюються, що всі ці заходи ще більше підштовхнуть людей до небезпечних подорожей морем.
Коротке посилання на цю сторінку:
