Вибух біля університету
Карачі, Пакистан
Четверо людей загинуло й двоє дістало поранення внаслідок вибуху в Карачі. Теракт стався коло в’їзду до Університету Карачі. Камера спостереження зафіксувала інцидент. Видно, що біля воріт стоїть жінка. Потім під’їжджає мікроавтобус і стається вибух.
Серед загиблих троє громадян Китаю. Вони працювали в Інституті Конфуція при Університеті Карачі. Водночас у багатьох країнах Інститут Конфуція заборонений.
[Насіра Хатун, в. о. проректора Університету Карачі]:«Один із загиблих — водій-пакистанець. Ще троє — це китайці: директор (інституту) та двоє викладачів».
Відповідальність за вибух узяла на себе воєнізована сепаратистська організація «Визвольна армія Белуджистану». Вона також заявила, що теракт учинила жінка-смертниця.
Організація бореться за автономію історичного регіону Белуджистан та за право видобувати корисні копалини на більшій частині цієї території. Бойовики часто нападають на пакистанських армійців та руйнують інфраструктуру.
Також сепаратисти влаштовують теракти в районах, де втілюються китайські проєкти ініціативи «Один пояс, один шлях». Так вони намагаються завадити Пекіну барати участь у великих інфраструктурних проєктах на території Пакистану.
Вибух у Карчі став першим великим нападом на громадян Китаю в Пакистані з минулого року. Тоді на півночі країни терорист-смертник підірвав пасажирський автобус. Загинуло 13 людей, зокрема дев’ять китайців.
2. У столиці Індії обвалився будинок — є жертви
Обвалився будинок
Нью-Делі, Індія
У Нью-Делі триває пошуково-рятувальна операція. У столиці Індії обвалився будинок.
[Говердхан Байрва, працівник служби надзвичайних ситуацій]:«Під завалами було 4–5 людей. Ми розберемо уламки й шукатимемо доти, доки там нікого не залишиться».
Двоє людей загинуло, двох удалося витягнути живими. Щонайменше одна залишається під уламками.
[Мохаммад Азам, родич потерпілого]:«Під завалами мій племінник. Мені сказали, що з ним усе гаразд, що йому дали води та попросили зберігати спокій і чекати. Нам не дозволяють підходити до завалів».
Будівля мала три поверхи. Як повідомляють, у ній виконували роботи з оновлення. Причина обвалення наразі невідома. Проте місцеві ЗМІ повідомляли, що державне відомство попереджало власника будинку, що в ньому не можна проводити жодних будівельних робіт.
Обвалення будівель в Індії — проблема постійна. Будівельні норми в цій країні низькі, за їхнім виконанням стежать погано. До того ж будинки нерідко зводять із неякісних матеріалів.
3. Макрон переміг Ле Пен на президентських виборах
Макрон переміг
Париж, Франція
Французький президент Емманюель Макрон переміг у другому турі. Він із досить великим відривом випередив украй правого кандидата Марін Ле Пен і став першим за 20 років президентом Франції, якого переобрали на другий термін.
У своїй промові біля Ейфелевої вежі Макрон визнав, що дехто голосував за нього тільки, щоб не дати перемогти його суперниці.
[Емманюель Макрон, переможець президентських виборів]:«Багато наших співвітчизників голосували за мене не тому, що підтримують мої ідеї, а щоб заблокувати вкрай правих. Я хочу подякувати цим виборцям і сказати, що найближчими роками перед ними в боргу».
А на околиці Парижа прихильники Ле Пен висловлювали обурення через поразку свого кандидата. Багато французів уважає Макрона лідером еліт, який мало уваги приділяє звичайним громадянам.
Сама Ле Пен визнала поразку невдовзі після закриття виборчих дільниць. Водночас вона обіцяє продовжити боротьбу на рівні парламенту.
[Марін Ле Пен, кандидат у президенти Франції]:«Сьогодні французи показали велику необхідність сильної опозиції Емманюелю Макрону. Матч ще не закінчився — за кілька тижнів вибори до парламенту».
Ліві й праві опозиційні партії вже розпочали активну кампанію. Вони сподіваються на успіх, бо цього разу перевага Макрона менша, ніж була під час попередніх виборів п’ять років тому. Тоді його суперником також була Ле Пен.
Водночас поліція одразу після виборів застосувала сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів. Ті вийшли протестувати проти бізнес-реформи Макрона та інших змін.
Також у неділю вранці в центрі Парижа поліція відкрила вогонь по автомобілю, який не зупинився й рухався на зустріч правоохоронцям. У результаті двох людей було застрелено й одну поранено. Інцидент стався на Пон-Нефі, найстарішому мосту Парижа.
4. Китайські дракони в центрі Нью-Йорка нагадали про криваві репресії в КНР
Парад на згадку про мирну акцію
Нью-Йорк, США
Мальовничий парад у китайському кварталі Нью-Йорка. Але привід сумний. Так тут хочуть нагадати світові про жорстокі репресії в КНР.
[Жун І, організаторка параду]:«У Китаї ти зобов’язаний вірити у так званий комунізм. Усі релігії заборонені».
Ці люди займаються Фалуньгун — традиційною китайською гімнастикою ціґун із духовною основою.
Але в Китаї Фалуньгун зазнає репресій. Масштабні переслідування розпочала комуністична партія в 1999 році.
Перед цим була масова акція, яку назвали наймирнішою та найспокійнішою в китайській історії. Прихильники Фалуньгун провели її 25 квітня після перших проявів переслідування. Тоді близько 10 тисяч людей зібралося коло будівлі уряду в Пекіні, намагаючись донести до влади, що самовдосконалення дає лише користь. Багато хто думав, що утиски — результат непорозуміння.
Тоді до їхніх закликів влада нібито прислухалася, але через два місяці почалися повномасштабні репресії.
Цей парад нагадує про ту мирну акцію. Його проводять щороку, і це дає свої плоди. Приміром, цей промовець сам не займається Фалуньгун.
[Се Хун Кім, учасник параду]:«Раніше я був великим прихильником компартії Китаю. Але завдяки тому, що практикувальники Фалуньгун роблять тут, на Заході, я зміг побачити правду».
До 1999 року, коли почалися репресії, Фалуньгун вільно поширювався в Китаї. На піку популярності ним займалося коло 100 мільйонів китайців. Нині він поширений у всьому світі.
[Арно Камю, практикувальник Фалуньгун]:«Практика робить життя гармонійним. Починаєш керуватися принципами чесності, доброти й терпіння, так само ставишся до інших. Зберігаєш добрі думки й дбаєш про людей».
Після заходів у Чайнатауні учасники збираються на вечір пам’яті на Мангеттені. Тут, навпроти посольства Китаю, вони тримають сяйні лотоси, які символізують непохитну віру та рішучість.
У своїх звітах правозахисні організації припускають, що в Китаї внаслідок репресій загинули десятки або й сотні тисяч прихильників Фалуньгун.
5. Британська сталь потерпає від зростання цін на електроенергію
Сталеливарна галузь під ударом
Велика Британія
Британська сталь останніми тижнями подорожчала на 70 %. Але клієнти вишиковуються за новими партіями. Голова однієї з компаній каже, що тепер портфель замовлень замість 4–6 тижнів збільшився до пів року.
Клієнти поспішають, бо побоюються дальшого підвищення цін. Вартість чавуну та брухту зашкалює через війну в Україні, а величезна кількість енергії, необхідної для переплавляння двох вихідних матеріалів, ніколи не була настільки дорогою.
[Джеймс Бренд, голова сталеливарного заводу]:«З початку 2020 року ми бачили, як ціни зросли щонайменше вп’ятеро. Я сказав би, що вони виросли вчетверо до кінця 2021 року, а потім на початку цього року вони встановили рекорд — коло 70 фунтів за мегават».
З аналогічними проблемами стикаються виробники сталі та інші промислові компанії в усій Європі. Їх спричинило стрімке зростання цін на електроенергію й пандемія COVID.
Але ситуація у Великій Британії особливо гостра. Тут ціни на енергію для виплавляння на 50–60 % вищі, ніж у подібних компаній Німеччини та Франції.
Усе це посилюється зростанням вартості сировини.
Виробники побоюються, що зрештою ціни досягнуть точки, коли покупці більше не зможуть їх собі дозволити, що призведе до падіння попиту.
Британський уряд визнав, що сталеливарна промисловість у країні стикається з вищими витратами на енергію, ніж деякі аналогічні підприємства в континентальній Європі.
У новій енергетичній стратегії йдеться, що великих виробників субсидіюватимуть ще впродовж трьох років.
6. Індонезія припиняє експорт пальмової олії
Заборона на експорт олії
Індонезія
Індонезія планує заборонити експорт пальмової олії. Це тоді як країна є найбільшим у світі виробником цього широко використовуваного продукту. Таке рішення може значно посилити світову інфляцію.
Президент Джоко Відодо каже, що хоче забезпечити продуктами насамперед жителів країни.
На Індонезію припадає більш як половина світових поставок пальмової олії. Її використовують у різних продуктах: від тортів до косметики. Якщо експорт припиниться, почнуть зростати ціни.
У 2018 році країна припинила видавати нові дозволи на пальмові плантації. Таке рішення вона ухвалила, бо її звинувачують у вирубуванні лісів і знищенні місць проживання тварин, таких як орангутанги.
Світові ціни на сиру пальмову олію цього року зросли до історичного максимуму. Одночасно збільшувався попит, а провідні виробники зменшували обсяги виробництва.
Малайзія, яка посідає друге місце у світі з експорту пальмової олії, також навряд чи заповнить цю прогалину. Їй бракує потужності, бо через пандемію не вистачає робочої сили.
7. Тривалий COVID: пацієнти не одужують навіть через рік
Тривалий COVID-19
Дослідження у Великій Британії
Британка Наталі колись бігала по кілька кілометрів недалеко від свого дому в Лондоні. Але тепер навіть кілька метрів не може пройти без милиць. Минуло вже два роки, відколи вона заразилася коронавірусом, але жінка досі не одужала.
[Наталі Макдермотт, хвора на COVID-19]:«У мене запалення нервових закінчень на ступнях. Здається, ніби йду по гальці на пляжі. Але найважче не це. Найгірше, що вірус пошкодив мій хребет. Мені важко ходити. Іноді просто не можу підняти ніг».
До хвороби Наталі часто каталася на лижах. Це фото зробили у 2018 році. Але тепер, якщо мусить довго пересуватися, користується інвалідним кріслом.
Згідно з дослідженням британських учених, COVID має тривалу форму протікання. Як з’ясувалося, жінки хворіють на цю форму на 30 % рідше, ніж чоловіки. Одужання настає в середньому за рік.
Тепер дослідники думають, яку підтримку треба надавати таким людям, щоб допомогти швидше вилікуватися.
[Девід Стрейн, лікар]:«Зараз дуже мало методів лікування, доступних людям із тривалим перебігом COVID. Проводиться кілька великих контрольованих випробувань, у яких розглядають фармакологічне й немедикаментозне втручання. Сподіваємося, це полегшить ці симптоми. Але поки що немає жодних перевірених методів лікування».
Водночас для пацієнтів з ожирінням прогноз невтішний. Вони за рік не одужують.
Ще менше шансів у тих, хто був під’єднаний до апарата штучної вентиляції легень. Імовірність, що вони за рік зціляться, менша майже на 60 %.
8. Ілон Маск купує Твіттер за 44 млрд доларів
Ілон Маск купує Твіттер
США
Голова компанії «Тесла» Ілон Маск купує Твіттер. За нього підприємець віддасть 44 мільярди доларів. Рада директорів соцмережі пропозицію схвалила.
Раніше у квітні Маск придбав 9,2 % акцій компанії і став її найбільшим вкладником.
Він неодноразово заявляв, що Твіттер має нерозкритий потенціал, а також що соцмережа заглушує голоси консерваторів. Тепер він має намір зробити її платформою для всіх голосів.
Сам Маск — активний користувач твіттеру. Має понад 83 мільйони підписників.
Спочатку компанія протистояла зусиллям підприємця здобути над нею контроль. Проте змінила курс, коли Маск оприлюднив пакет фінансування. Він включає 33,5 мільярди доларів із його власної кишені.
[Деніел Івс, експерт з інтернет-безпеки]:«Рада директорів прийняла пропозицію Маска з двох причин. Перша — це фінансування. Друга полягає в тому, що інших покупців не було».
Експерти очікують, що соцмережу буде реформовано. Дехто вважає, що вона може стати платною.
[Деніел Івс, експерт з інтернет-безпеки]:«Гадаю, що Маск, найімовірніше, стане головою, а не генеральним директором. Він набере людей, які мають досвід роботи із соцмережами, користувачів твіттеру. Можливо, це буде модель підписки, платної підписки».
Багато республіканців зраділи цій новині і закликали Маска розблокувати сторінку 45-го президента США Дональда Трампа.
А Білий дім, яким керує демократ Джо Байден, висловив занепокоєння силою великих соціальних мереж. Так, президент заявив, що всі платформи мусять нести відповідальність за шкоду, яку вони нібито завдають.
Після новини акції Твіттеру підскочили більш ніж на 6 % і перевищили 52 долари за акцію. Водночас сам Маск пропонує купити всі цінні папери за 54 долари за штуку.
9. Новий браслет із датчиками допоможе людям із ДЦП працювати за комп’ютером
Сенсорний браслет
Сідней, Австралія
20-річний Ар’ян усе життя провів в інвалідному візку. Він народився з церебральним паралічем, який впливає на його здатність рухатися й зберігати рівновагу.
[Ар’ян Шах, житель Австралії]:«Моя права рука здебільшого робить усе за мене, бо вона насправді не така вражена. Зап’ястя не зігнуте, у ньому немає такої дистонії, тому я дійсно на неї покладаюся».
Ар’ян може набирати текст на клавіатурі лише одним пальцем. Це довго та втомливо.
Саме ця проблема надихнула групу інженерів зі школи комп’ютерних наук Сіднейського університету на нову розробку. Вони вирішили полегшити життя людей, які страждають на ДЦП або захворювання рухових нейронів.
Їхня розробка — браслет із датчиками, які вловлюють найдрібніші рухи й вібрації зап’ястя. Так можна передавати команди, наприклад, комп’ютеру.
Спочатку рухи у вигляді імпульсів через блутус відправляються в спеціальну програму. Потім штучний інтелект створює конкретні моделі рухів та перетворює їх на команди.
[Ануша Вітана, розробник]:«Ми використовуємо машинне навчання й штучний інтелект, щоб розібратися в цих вібраціях, щоб з’ясувати, який палець рухається й наскільки сильно».
Ідея в тому, щоб зробити пристрій максимально простим у використанні. Сам браслет можна персоналізувати й зробити надзвичайно чутливим до потреб конкретного користувача.
Унікальність розробки ще й у тому, що вона у відкритому доступі. Браслет можна виготовити самостійно за допомогою 3D-принтера, адаптувати його форму під власні потреби.
В Австралії з ДЦП живе коло 34 тисяч осіб. У всьому світі — понад 17 мільйонів.
10. У ДР Конго черниця побудувала гідроелектростанцію і сама її обслуговує
Черниця-електрик
Міті, ДР Конго
У будівельній касці та спецодязі проводить більшу частину дня черниця Альфонсина Сіза. Вона збудувала маленьку гідроелектростанцію в місті Міті, що в ДР Конго. Тепер сама її обслуговує.
[Альфонсина Сіза, черниця]:«Монастирю треба був електрик, і в мені побачили талант. Тож мені запропонували вивчати електротехніку. Так усе й почалося. Монастир надихнув мене вчитися».
Лише 20 % населення ДР Конго мають електропостачання. Водночас інфраструктура вже стара, тому електроенергію подають із перебоями.
Черниця втомилася покладатися на свічки й генератор, що працює на пальному. Тож сім років тому почала збирати гроші на будівництво гідроелектростанції.
Тепер школярі можуть вивчати, як працювати на комп’ютері, не лише з книжок. А в лікарні здатні зробити рентген коли завгодно.
[Альфонсина Сіза, черниця]:«Ми забезпечуємо електрикою школу й так допомагаємо навчати дітей. А подаючи електроенергію до лікарні, ми допомагаємо всім людям».
До того як збудували саморобну електростанцію, у Міті подавали електроенергію двічі-тричі на тиждень. До того ж лише на кілька годин.
11. Що можна дізнатися про життя північнокорейців, розглядаючи сміття на пляжах
Дізнатися про життя зі сміття
Південна Корея
На пляжах південнокорейських островів цей дослідник полює на те, що називає «скарбом». А шукає він сміття з Північної Кореї.
Острів розташований лише за кілька кілометрів від берегів КНДР.
[Кан Дон Ван, професор Університету Тона]:«Люди називають це північнокорейським сміттям, але я називаю це скарбом, бо думаю, що це дуже важливі й корисні дані для досліджень Північної Кореї. Можемо дізнатися, як живуть люди цієї країни».
Усе це пластикове сміття дає важливу інформацію про місце, яке закрите від більшості сторонніх очей.
[Кан Дон Ван, професор Університету Тона]:«Нинішні жителі Північної Кореї — це покоління людей, яке усвідомило, що таке ринок й економіка. Кім не зможе заручитися їхньою підтримкою, якщо він лише їх пригнічує й контролює, дотримуючись політики ядерної програми розвитку. Потрібні зміни».
До пандемії Кан регулярно відвідував китайські прикордонні міста, щоб зустрітися з північнокорейцями, які там живуть. Але тепер лишається лише аналізувати сміття. Дослідник каже, що його вразила різноманітність і мальовничість північнокорейських продуктів.
У його колекції десятки видів пакувального матеріалу для закусок, приправ, морозива, напоїв та молочно-йогуртової продукції. Деякі — явні копії південнокорейського і японського дизайну й можуть здатися застарілими за західними стандартами.
Інформація про інгредієнти деяких пакетиків соку показує, що Північна Корея використовує листя дерев як замінник цукру. Кан підозрює, що це роблять через нестачу цукру та обладнання для його перероблення.
На одному пакованні написано, що пиріг зі смаком волоського горіха — ліпше джерело білка, ніж м’ясо. На іншому стверджується, що пиріг, приготований із певного виду мікроводоростей, запобігає діабету, хворобам серця та старінню.
З вересня 2020 біля західного берега країни Кан відвідав п’ять південнокорейських прикордонних островів. Зібрав уже коло 2000 зразків північнокорейського сміття.
12. Кава, чай та нагляд: кав’ярня допомагає не відкладати справи на потім
Не відкладати справи
Токіо, Японія
У цій кав’ярні в Токіо немає ні їжі, ні офіціантів. Гості можуть брати скільки завгодно чаю або кави й самостійно їх заварювати. Вони приходять сюди не відпочивати, а працювати. Це письменники, редактори та інші трудівники пера, які не встигають закінчити завдання.
Еміко — блогерка. Їй за три години треба написати три статті. Зазвичай її відволікають телефонні дзвінки й соцмережі. Тому вона тут.
[Еміко Сасакі, блогерка]:«Я зробила приблизно 80 % роботи. Добре, коли є можливість зосередитися на статті й не відволікатися на сторонні справи».
Однак успіх у роботі залежить не лише від самої Еміко. Упоратися із завданням їй допомагає персонал кафе. На вході клієнт записує, що має зробити й за який термін. Також треба вибрати рівень нагляду: помірний, нормальний чи жорсткий.
Помірний — це означає, що працівник кав’ярні перевірить виконання завдання лише під час оплати. Причому заплатити за послуги не можна, не зробивши роботи. За нормального рівня до клієнта підходять щогодини, а за жорсткого — майже постійно хтось стоїть за спиною.
У кав’ярні обладнано десять місць. Є розетки й швидкісний інтернет. Перші пів години роботи коштуватимуть долар. Кожна наступна година коштує трохи більше як два долари.
Зазвичай тут гості виконують роботу в кілька разів швидше, ніж удома. І лише зрідка не справляються із завданням вчасно. У такому разі кав’ярня закривається трохи пізніше.
13. Рекорд Гіннеса: бразилець працює в одній компанії найдовше у світі
84 роки в одній компанії
Брускі, Бразилія
Бразильцю Волтеру сто років. Кожен ранок він починає з легкої зарядки. Потім збирається, снідає і… вирушає на роботу.
Так, у свої сто років дідусь ще працює, але найдивовижніше навіть не це. І не те, що він сам веде машину. Річ у тім, що Волтер уже 84 роки працює в одній і тій же компанії. І це світовий рекорд, який потрапив до Книги Гіннеса.
Секрет Волтера простий.
[Волтер Ортманн, рекордсмен]:«Роботу треба любити. Я починав працювати з великим завзяттям. Треба шукати ту, яка подобається, і де не рахуватимеш час. У мене так. Я почав тут працювати, і мені сподобалося. Я переходив із посади на посаду, й ось зараз я на цій».
Компанія виробляє тканини. Волтер починав у цеху. Тоді ще був 16-літнім підлітком. Досить швидко перейшов на кабінетну роботу. Зараз працює менеджером із продажу.
Окрім любові до своєї справи, ще важливо мати міцне здоров’я. Тут у Волтера теж особливих секретів немає.
[Волтер Ортманн, рекордсмен]:«Треба бути здоровим, дбати про здоров’я. Я роблю це більш як 60 років — дбаю про себе. Слідкую за харчуванням. Менше солі й цукру. Менше того, що шкодить кишківнику. Жодної кока-коли та іншого. Їм те, що корисне. Це справді допомагає тілу залишатися сильним».
Волтер живе в місті Брускі, що в бразильському штаті Санта-Катаріна.
14. Вертикальний забіг організували в найвищому хмарочосі Південної Кореї
Вертикальний забіг
Сеул, Південна Корея
Майже три тисячі сходинок треба подолати учасникам цього вертикального забігу в Сеулі. Він проходить усередині найвищого хмарочоса Південної Кореї. Його висота — 555 метрів. У будівлі 123 поверхи.
Угору сходами прямують 800 бігунів. Серед них — родичі дітей-інвалідів. Змагання благодійні.
[учасник забігу]:«Це мій перший марафон за останні три роки. Я щасливий».
У Південній Кореї скасували більшість антиковідних заходів, але маски поки обов’язкові.
[учасник забігу]:«Сподіваюся, що COVID-19 скоро зникне. І хочеться, щоб, попри труднощі, ці змагання проводили частіше».
Вертикальний забіг у Сеулі проводять із 2017 року. Через пандемію була дворічна перерва. Усі зібрані гроші передадуть на допомогу дітям із захворюваннями опорно-рухового апарату.
15. Вестмінстерське абатство вперше пустить туристів на дах
Відоме абатство відкриє дах
Лондон, Велика Британія
Знамените Вестмінстерське абатство в Лондоні вперше за всю свою історію відкриє дах для публіки. Звідти можна буде побачити будівлю парламенту, нещодавно відремонтований Біг-Бен і колесо огляду «Лондонське око».
[Саймон Джонс, співробітник Вестмінстерського абатства]:«Тут, нагорі, панує атмосфера спокою. А внизу, на Парламентській площі, буває дуже жваво. Там багатолюдно, вирує життя. Але вельми приємно піднятися над цим і просто дивитися на все й милуватися краєвидами».
Такий подарунок зроблять із нагоди платинового ювілею королеви Єлизавети ІІ. Абатство повідомило про нього 21 квітня, коли королева відсвяткувала 96-й день народження.
На дах пускатимуть відвідувачів із червня по вересень. На екскурсію треба записуватися заздалегідь. Квиток коштує 70 фунтів стерлінгів. Це понад 80 євро.
Вестмінстерське абатство — це готичний собор. Його будували з перервами з XIII до XVIII ст. У ньому традиційно коронують британських монархів. Ховають їх теж у цьому абатстві.
Під час Другої світової війни будівля постраждала. Пізніше її відреставрували.
Платиновий ювілей Єлизавети ІІ відсвяткують у червні. Королева стане першим британським монархом, який пробув на троні 70 років.
16. Фестиваль Елвіса Преслі повернувся до австралійського містечка Паркс
Фестиваль Елвіса Преслі
Паркс, Австралія
70-ті знову повернулися до австралійського міста Паркс. На залізничному вокзалі зустрічають «Елвіс-експрес». Сюди з усієї країни стікаються шанувальники й наслідувачі короля рок-н-ролу. У Парксі проходить знаменитий фестиваль Елвіса Преслі.
Усюди впізнавані костюми й фірмові зачіски. Деякі наслідують Прісцилу — дружину Елвіса.
[Кінгслі Рок, наслідувач Елвіса Преслі]:«Я залюбки приїжджаю до Паркса. Це єдиний фестиваль, на якому все місто занурене в спогади про Елвіса».
Фестиваль Елвіса тут уперше провели 29 років тому. Раніше через пандемію довелося зробити дворічну паузу. Цього разу свято перенесли із січня на квітень. Місцеві бізнесмени раді, що туристи повернулися.
[Крісті Беррі, власниця магазину]:«Тепер усе гаразд. Нам цього бракувало. І не лише з погляду бізнесу. Ми сумували за людьми, за веселощами й музикою».
Фестиваль триває п’ять днів. У цей час тут проходить понад 200 розважальних заходів. Захід зазвичай приваблює більш як 20 тисяч гостей.
17. Мігранти у Франції заробляють на життя акробатикою
Мігранти-акробати
Марсель, Франція
Стрибають у кільце, танцюють брейк-данс і дивують публіку іншими акробатичними трюками. Мігрантів Ібрагіма й Мохаммеда вже звикли бачити на площах Марселя. А Ібрагім навіть уважає себе знаменитістю. У соцмережі має 46 тисяч підписників.
[Ібрагім Бангура, вуличний акробат]:«Багато хто стежить за мною і за всім, що я роблю. Вони хочуть знати, як я цього навчився».
Ібрагім родом із Гвінеї. Займається акробатикою із дев’яти років. Сім років тому виїхав до Іспанії, потім до Франції. Тут став вуличним акробатом. Його напарник Мохаммед — мігрант з Алжиру.
[Мохаммед Османі, вуличний акробат]:«Після нашого виступу люди підходять і дякують, кажуть, що добре провели час, і їхні діти також задоволені».
Підготувати виступи — це тривала й важка робота. Але глядачі бачать лише її плоди.
[житель Марселя]:«Нам сподобалося. Тут люди проводять час разом, і всім весело. Під час пандемії ми були розлучені, а таке невелике шоу, як це, здатне об’єднати людей».
Акробати люблять свою роботу і сподіваються, що люди оцінять їхню працю та гаряче серце. І, звісно, чекають винагороди. Іноді акробатів запрошують на сімейні свята, і тоді заробіток більший.
[Ібрагім Бангура, вуличний акробат]:«Я виїхав із Гвінеї, бо мої рідні живуть у злиднях. А я не міг на це дивитися: їм бракує їжі, і нема жодної помочі. Тому я заробляю гроші, щоб їм допомогти».
Щомісяця Ібрагім відправляє рідним до Гвінеї від 200 до 400 євро. Сам він уже громадянин ЄС. Тут одружився й виховує дитину. Акробат мріє досягти успіху в житті й витягти рідних із бідності.
18. Весільні тренди після пандемії: нова виставка в Лондоні
Весільна виставка
Лондон, Велика Британія
На подіумі показують образи, які наречені вибиратимуть у 2022 році. Учасники цієї виставки в Лондоні сподіваються, що їхня галузь повертається до нормальної роботи після років пандемії.
Після спалаху COVID-19 у 2020 році майданчики вимушено закрилися, кількість гостей була обмеженою, а чимало весіль узагалі скасували.
Тепер одна з найбільших весільних виставок Великої Британії хоче пожвавити свою галузь.
Ця учасниця каже, що після кількох важких років багато наречених обирають фантазійний образ.
[Шола Аде, учасниця виставки]:«Після пандемії багато наречених просять сукні принцеси. Хочуть більше гламуру, блискіток, мерехтіння та казки».
Утім, британки поки що не дуже спішать під вінець. Багато весіль планують на 2023 і 24 роки. Та й витрати на захід зменшують. Багато хто відмовляється від пишних урочистостей.
[Шола Аде, учасниця виставка]:«Раніше з весільного бюджету виділяли на сукню коло 2000 фунтів. Тепер кажуть, що на вбрання мають від 1000 до півтори».
Експерти індустрії кажуть, що зараз важко знайти зал для весілля. Послуги кейтерингу теж мало хто надає. Бракує працівників для квіткового оформлення та прикрашання повітряними кульками.
Під час пандемії багато весіль проводили просто неба з міркувань безпеки. Але тепер це переросло в тренд. Люди хочуть природи та містики.
Ще один тренд часів пандемії — так звані мікровесілля. Тобто скромні церемонії, які проводять посеред тижня.
Згідно з дослідженнями, середня вартість весілля у Великій Британії у 2021 році становила 17 300 британських фунтів стерлінгів. Це майже 22 тисячі доларів. І це на 90 % дорожче, ніж було у 2020 році, коли коронавірусні обмеження були максимальними.
19. Жирафеня Беніто дебютувало в зоопарку в Чилі
Дебют жирафеняти Беніто
Буїн, Чилі
Уперше бачить траву, сонце та людей. Жирафеня Беніто дебютує в зоопарку міста Буїн у Чилі. Зараз до нього прикута вся увага гостей, особливо юних.
[гість зоопарку]:«На Беніто весело дивитися. Надіюся, він довго житиме. І хоч він великий, але поки дитина. Приємно бачити його біля сестри та всієї його родини». [гостя зоопарку]:
«Мені подобається дивитися на жирафів. Вони милі й гарні. Ми недарма до них приїхали».
Беніто народився трохи більше як місяць тому. Досі жив із мамою Преторією в закритому вольєрі. Тепер познайомився зі сестрою Гемою та їхнім спільним татом Крюгером.
Жирафи живуть в африканських саванах. Найбільші популяції трапляються в заповідниках. Цим тваринам вимирання не загрожує, але їх уже вважають рідкісними. У дикій природі лишилося трохи більше ніж 150 тисяч особин.
20. 70 млн жовтців зацвіли в Південній Каліфорнії
Мільйони жовтців
Карлсбад, США
На країну мрій схожі ці квіткові поля, що біля Карлсбада в Південній Каліфорнії. Тут розпустилися 70 мільйонів жовтців різних сортів і відтінків. Щороку помилуватися ними приїздять сотні тисяч туристів з усього світу.
Власники полів кажуть, що вкладають душу у свою працю. Садити квіти починають у вересні. Кожні два-три тижні засівають по три гектари. Цвітіння починається в березні на півночі ділянки. До середини квітня розкриваються бутони всіх жовтців.
[туристка]:«Тут нікуди поспішати. Тож можна спокійно відпочити. А діти теж насолоджуються».
Фотографуватися на тлі квітів тут уже стало традицією.
[туристка]:«Скільки ж фотографій ми зробили? Начебто 50 чи більше? А ми тут лише годину». [Фред Кларк, директор компанії ― власника полів із квітами]:
«Це місце створено для фотосесій. Я ризикнув би сказати, що це найфотографованіше місце в Південній Каліфорнії. Тут просто неможливо не сфотографуватися».
А це клумба у вигляді національного прапора США. На ній — 20 тисяч петуній.
[Фред Кларк, директор компанії ― власника полів із квітами]:«Ми садимо квіти у вигляді прапора з 11 вересня 2001 року, тож це досить довго. 21 рік».
Місцеві фермери розводять власні сорти жовтцю, домагаючись, щоб ті стали яскравішими й більшими. На згадку про уквітчані поля можна придбати собі букет.
Плантація тягнеться вздовж узбережжя моря. Гостей сюди пускають до 9 травня.
Коротке посилання на цю сторінку:
