[Жун І, організаторка параду]:
«У Китаї ти зобов’язаний вірити у так званий комунізм. Усі релігії заборонені».
Ці люди займаються Фалуньгун — традиційною китайською гімнастикою ціґун із духовною основою.
Але в Китаї Фалуньгун зазнає репресій. Масштабні переслідування розпочала комуністична партія в 1999 році.
Перед цим була масова акція, яку назвали наймирнішою та найспокійнішою в китайській історії. Прихильники Фалуньгун провели її 25 квітня після перших проявів переслідування. Тоді близько 10 тисяч людей зібралося коло будівлі уряду в Пекіні, намагаючись донести до влади, що самовдосконалення дає лише користь. Багато хто думав, що утиски — результат непорозуміння.
До їхніх закликів влада начебто прислухалася — інцидент було залагоджено. Але через два місяці почалися повномасштабні репресії послідовників Фалуньгун.
Цей парад нагадує про ту мирну акцію. Таку ходу проводять щороку, і вона дає свої плоди. Наприклад, цей промовець сам не займається Фалуньгун.
[Се Хун Кім, учасник параду]:
«Раніше я був великим прихильником компартії Китаю. Але завдяки тому, що практикувальники Фалуньгун роблять тут, на Заході, я зміг побачити правду».
До 1999 року, коли почалися репресії, Фалуньгун вільно поширювався в Китаї. На піку популярності ним займалося коло 100 мільйонів китайців. Нині він поширений у всьому світі.
[Арно Камю, практикувальник Фалуньгун]:
«Практика робить життя гармонійним. Починаєш керуватися принципами чесності, доброти й терпіння, так само ставишся до інших. Зберігаєш добрі думки й дбаєш про людей».
Після заходів у Чайнатауні учасники збираються на вечір пам’яті на Мангеттені. Тут, навпроти китайського посольства, вони тримають квіти лотоса, що світяться, як символ непохитної віри та рішучості.
У своїх звітах правозахисні організації припускають, що в Китаї внаслідок репресій загинули десятки або навіть сотні тисяч прихильників Фалуньгун.
Коротке посилання на цю сторінку:
