Але підприємець Елі Матабаро з пластикових відходів має зиск. Він відкрив переробний завод, де з них роблять тротуарну плитку.
Спочатку робітники збирають сировину на річці й у самому місті, потім плавлять і заливають у форми.
[Елі Матабаро, власник заводу]:
«Раніше в Букаву ніхто не дбав про захист природи й не збирав відходи. Ми хочемо як слід очищати місто, щоб вулиці, озеро та річка були чистими».
Плитку купують місцеві жителі. Коштує недорого, а доглядати за нею простіше, ніж за цементною.
Також завод уклав договір із гідроелектростанцією. Одна з її турбін забита сміттям уже два з половиною місяці. Через це в місті перебої з електроенергією. Робітники зберуть весь пластик і відправлять його на переплавлення.
У Букаву та його околицях живе понад півтора мільйона людей. Однак тут немає офіційного звалища, і сміття кидають де завгодно. Це поширене явище на африканському континенті.
За даними Програми ООН з питань довкілля, в Африці коло 80 % міських відходів придатні до перероблення. Але на вторинну сировину йде лише 4 % сміття.
Коротке посилання на цю сторінку: