Виробництво повністю ручне. На одну шапочку досить невеликого шматка повсті. Процес виготовлення має 12 етапів. На один келеш треба щонайменше дві години.
Головні убори дещо відрізняються один від одного. Це пов’язано з тим, що на півночі Албанії носили шапочки усіченої напівсферичної форми, на півдні — високі, а в деяких регіонах — конічні.
У сім’ї Гуні майстерність передається від покоління до покоління. Інструменти теж переходять у спадок. Деяким уже сто років.
[Ардіан Гуні, ремісник]:
«Мої батько, дід та прадід жили з цього ремесла й зберігали цю сімейну традицію. Зараз її зберігаємо ми».
Готові вироби продаються в магазині біля майстерні на старому ринку міста Круї. Коштують від 10 до 12 євро. Китайські й турецькі аналоги значно дешевші, тому албанській родині важко. Проте майстерня тримається. За рік тут роблять тисячу шапочок. Покупці є навіть у Франції і в Німеччині.
[Нурмір Рікай, етнограф]:
«Це велика цінність для Круї та всієї Албанії. Це треба підтримувати, бо люди мають знати, яким було традиційне ремесло. Має бути можливість побачити процес виробництва».
Келеш — частина албанського народного костюма та один із національних символів Албанії. Сьогодні його надягають на весільні церемонії, а у звичайні дні майже не носять.
Коротке посилання на цю сторінку:
