Але брати тварин на руки й фотографуватися з ними не можна. Тут людина — лише спостерігач. Працівники зоопарків пояснюють гостям, що коали — тендітна частина місцевої екосистеми. За останні три роки їх поменшало на третину. Великим лихом стали пожежі 2019–20 років.
Минулого місяця уряд Австралії додав коал, що мешкають у Новому Південному Уельсі, Квінсленді й Австралійській Столичній Території, до списку видів, що зникають.
Про все це розповідають гостям зоопарку «Таронга» в Сіднеї.
[Нік Бойл, директор товариства охорони довкілля]:
«До пандемії до нас щороку приходило понад два мільйони відвідувачів. І маємо не лише можливість, а й зобов’язання розповісти їм про коал, їхні проблеми й пояснити, чим можна допомогти тваринам у дикій природі».
Заповідник Порт-Стефенс, що в Новому Південному Уельсі, має таку ж місію. Тут не можна фотографувати зі спалахом і шуміти. Заборонено й торкатися коал.
[гостя заповідника]:
«Дуже добре, що ми не беремо їх на руки. Їм ліпше на дереві. Просто ми раніше не розуміли, що коали бояться шуму й людей».
У заповіднику можна лишитися до ранку й поспостерігати за нічним життям коал. Тут живуть хворі й поранені особини. Після лікування їх випускають на волю. Назавжди залишається небагато.
[гостя заповідника]:
«Видно, що тут щиро дбають про коал. І приємно дізнатися, що коал намагаються повернути до дикої природи».
Гостям зоопарків та заповідників пояснюють, як створити безпечне середовище для коал, які можуть наблизитися до людського житла. Наприклад, треба водити собак на повідку, закривати басейни й ставити паркани, об які коали не пораняться.
Також фахівці розповідають, як поводитися, якщо зустріли коалу в дикій природі, і що робити, якщо тварині треба допомога.
Коротке посилання на цю сторінку:
