[Майкл Моббс, власник будинку]:
«Якось мені сказали, що без міського водопроводу не обійтися. А я, як дитина, вирішив довести протилежне. До того ж переконаний, що про планету слід ліпше дбати».
У дощову воду завдяки закритим жолобам не потрапляє ні листя, ні інше сміття. Стікаючи до резервуара, вона проходить грубе фільтрування. Власник будинку збирає і використану воду, але в інші резервуари. Вона фільтрується, а далі знезаражується під ультрафіолетовою лампою.
У резервуарах є компресори, що насичують воду киснем. Так підтримується життя корисних мікроорганізмів.
У 60-ті роки вся ця система коштувала дуже дорого, і дешевше було користуватися міським водопроводом. Але нині ситуація змінилася.
[Алехандро Монтоя, співробітник Сіднейського університету]:
«Витрати на повторне використання води майже такі ж, як і на водопровідну воду».
Однак дослідження вчених показало, що така система фільтрування води, як у Моббса, недостатньо якісна. Деякі небезпечні для здоров’я речовини можна видалити лише хімічним способом.
Учені ще кажуть, що мешканці багатоповерхівок навряд чи зможуть відмовитися від водопроводу. Адже в місті бракує місця для великих резервуарів.
Тим часом Моббс не обмежився лише автономним водопроводом — він ще встановив на даху сонячні панелі. Завдяки їм чоловік уже сім років не користується міською електромережею.
Але й тут знайшлися критики. Експерти кажуть, що з фінансового погляду це не має сенсу. Електроенергія в містах через велику кількість споживачів недорога, а електропостачання надійне. Відновлювані джерела енергії найбільше підходять для віддалених районів.
[Грегор Вербич, співробітник Центру енергетичних мереж майбутнього]:
«Виникає запитання: що робити з тим, що сонячна енергія надходить із перервами. Треба дивитися на проблему цілісно та зберегти весь енергетичний баланс».
Також, на думку фахівців, електроенергія, отримана від енергії сонця й вітру, не безплатна. Адже на підтримування роботи сонячних та вітряних електростанцій однаково треба гроші.
Коротке посилання на цю сторінку:
