Марг Роулі 91 рік. Вона живе на півночі Австралії в місті Шалтай-Ду й любить малювати та веселитися. Але найбільше чекає розмов із місцевим аптекарем.
[Марг Роулі, жителька Шалтай-Ду]:
«Я його просто люблю. Разом нам дуже весело. Ми теревенимо про все на світі».
Дзунг Тран виріс у цьому містечку. Вивчився на фармацевта й міг би працювати в мегаполісі. Проте обрав лишитися тут, щоб лікувати душі місцевих пенсіонерів.
[Дзунг Тран, аптекар]:
«Просто в Шалтай-Ду ми дуже згуртовані. Усі один одного знають».
Два роки тому Марг утратила чоловіка. Мусила переїхати до дочки й лишити друзів на півдні Австралії. Тут через депресію жінка стала швидко слабшати.
[Марг Роулі, жителька Шалтай-Ду]:
«У (Південній Австралії) я була зайнята: танцювала, рухалася, навчала робити листівки. А приїхавши сюди, що я роблю? Нічого».
Лікар виписав жінці антидепресанти. Так вона й познайомилася з аптекарем. Він став для неї найліпшим другом.
[Вів Гассон, дочка жінки поважного віку]:
«Вона просто світиться. Гадаю, саме тому вона так прагне побачитися з аптекарем. Це допомагає їй підбадьоритися й відчути себе ліпше».
Недавнє дослідження канадських учених довело, що розмови й усілякі цікаві заняття лікують депресію в людей поважного віку ліпше, ніж просто ліки.
[Дзунг Тран, аптекар]:
«Треба влаштовувати різні ігри, проводити ярмарки чи ще щось. Так ці старенькі зможуть зібратися разом, познайомитися й навіть подружитися».
Коротке посилання на цю сторінку:
