Ці жінки цілими днями очищають риб’ячі шкіри. Вони живуть біля озера Вікторія в місті Кісуму, що на заході Кенії. Тут працюють сім рибних заводів, які щорічно викидають 150 тисяч тонн відходів.
[Ньютон Овіно, засновник компанії, що робить речі з риб’ячої шкіри]:
«Ці відходи спричиняють багато екологічних проблем, зокрема евтрофікацію, тобто через них вода в озері починає цвісти».
Бізнесмен Ньютон Овіно вирішив відкрити підприємство з виготовлення виробів із риб’ячої шкіри, щоб у довкілля попадало менше відходів. За тиждень його одинадцять працівників переробляють 15 тонн шкірок. До того ж кенієць дає заробити 80-м жінкам, купуючи в них сировину.
[Селін, продавчиня риб’ячої шкіри]:
«Ми обробляємо ці риб’ячі шкірки й продаємо їх тим, хто робить взуття, ремені та сумки. Я це роблю вже 20 років. Це дуже допомогло мені, бо дає змогу забезпечувати дітей і платити за їхнє навчання».
Власник компанії за фахом хімік. Для дублення та фарбування шкіри використовує нешкідливі речовини.
[Ньютон Овіно, засновник компанії, що робить речі з риб’ячої шкіри]:
«Наша технологія дублення заснована на “зеленій” хімії. Ми використовуємо екстракти місцевих рослин. У цьому багато плюсів. Це безпечно для людей та довкілля».
З риб’ячої шкіри роблять взуття, ремені, сумки й гаманці. Її комбінують і з іншими матеріалами.
[Леонард Окуму, кравець]:
«У цій сумці більше риб’ячої шкіри, і є вставка зі штучної шкіри. Усередині лежить гаманець. Його також зшили з риб’ячих шкірок».
Компанія працює вже 12 років. Вона експортує продукцію до Канади, США, Данії, Ефіопії, ПАР та інших країн.
Коротке посилання на цю сторінку:
