Це хокейне поле — результат праці коло 10 жителів міста Аньшань, що на півночі Китаю. Усім їм від 50 до 60 років, і всі дуже люблять хокей.
Команда облаштувала власне поле просто неба. Спочатку доставили всі необхідні матеріали, потім довго очищали поверхню, а потім за допомогою помп залили воду. Решту зробила погода. Тут стоять 20-градусні морози.
[Чу Цецюань, суддя й колишній гравець]:
«Цю ковзанку створили наші шанувальники хокею. Вони вклали сили та гроші. Хтось дав будматеріали, дошки. Ці люди мають таке хобі. Усі тут аматори».
В Аньшані немає міських хокейних ковзанок. Саме тому команда покладається на ставки й озера в міських парках.
Тільки-но ковзанка готова, гравці надівають захист і вирушають на поле.
[Гао Тао, хокеїст]:
«Тут світліше, ніж у залі. Свіже повітря. Криті приміщення трохи гнітять».[Чу Цецюань, суддя й колишній гравець]:
«Нашим учасникам здебільшого близько 60-ти років. Це переважно пенсіонери».
У Китаї немає професійної хокейної ліги. І цим видом спорту в країні майже не цікавляться. Це робить команду аматорів ще унікальнішою.
[Чу Цецюань, суддя й колишній гравець]:
«Хотілося б, щоби зимові види спорту розвивалися. Головна проблема в тому, що немає потрібної атмосфери, щоби грати в нашій країні. Глядачів мало, не так, як в Американській національній хокейній лізі».
Утім, на Олімпіаду в Пекіні Китай виставляє свою команду. Дива від неї не чекають. Міжнародна федерація затвердила її лише після тривалих роздумів щодо її кваліфікації.
Коротке посилання на цю сторінку:
