Раніше до парламенту проходило багато продемократичних кандидатів. Цього разу обиратися дозволили лише затвердженим так званим патріотам.
Явка становила трохи більше ніж 30 %. Для порівняння, у 2016 році вона була вдвічі більшою.
Перемогу здобули пропекінські кандидати. Правозахисники, активісти та західні уряди кажуть, що голосування не можна назвати демократичним. Основні опозиційні партії не змогли здобути жодного крісла. Не буде в парламенті також і поміркованих демократів та незалежних кандидатів.
Деякі продемократичні активісти назвали низьку явку свідомим бойкотом. Проте пропекінський лідер регіону Керрі Лам так не вважає.
[Керрі Лам, лідер Гонконгу]:
«Думаю, виборці мали свої причини, наприклад їм могла завадити нинішня атмосфера в суспільстві, якості кандидатів і навіть погода в день голосування».
У 2019 році в Гонконгу обирали голів районних рад. Голосування проходило на тлі хвилі антиурядових виступів. Тоді явка була рекордно високою і перемогу з великим відривом здобули демократи.
Проте відтоді ситуація в регіоні дуже змінилася. Пекін ухвалив тут закон про нацбезпеку, який дає змогу арештувати кого завгодно, звинувативши в тероризмі, сепаратизмі чи зв’язках з іноземними силами. Максимальний термін — довічне ув’язнення.
Також компартія змінила правила загальних виборів. Так, відсоток кандидатів, яких Пекін затверджує безпосередньо, зріс, а кількість тих, кого обирають громадяни, зменшилася.
Нагадаємо, Велика Британія передала Гонконг під управління КНР у 1997 році.
Коротке посилання на цю сторінку:
