Кожен стібок — як літера в слові, а весь візерунок — послання. У Палестині вишивку здавна вважали своєрідною мовою.
Недавно створення палестинської вишивки внесли до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Це мистецтво передавалося від матері доньці. Німа Ассі теж навчалася в мами. І зараз, у 67 років, так само вміло прикрашає одяг візерунками й орнаментами.
[Німа Ассі, вишивальниця]:
«Я заробляла вишиванням і на ці гроші утримувала сім’ю. Тепер живу сама, і мені, як і раніше, вистачає заробітку».
У давнину вишивкою прикрашали вовняний, лляний і бавовняний одяг. За візерунками можна було визначити соціальний статус людини й те, звідки вона родом.
[Маха Сака, засновниця Центру палестинської спадщини]:
«Яффа славиться своїми апельсиновими садами й кипарисами. Тому палестинки на традиційному одязі вишивали апельсинові квіти серед кипарисів».
У Беер-Шеві сукню нареченої прикрашали червоним геометричним орнаментом. Вдови носили вбрання із синьою вишивкою.
[Маха Сака, засновниця Центру палестинської спадщини]:
«Якщо вдова хотіла вийти заміж, то додавала у вишивку кілька яскравих візерунків, наприклад у вигляді дитини. Це означало, що вона хоче вийти заміж і мати дітей».
Наразі традиційним вишиванням захоплюється багато палестинських жінок. Для одних це просто хобі, а для інших — можливість заробити.
Коротке посилання на цю сторінку:
