У цьому районі на околиці Ріо-де-Жанейро вирощують плоди маніоку або касави, які дуже цінують за їхню якість.
Проте цей коренеплід дуже отруйний. 400 грамів його в сирому вигляді для людини – смертельна доза через великий вміст ціанідів.
Та як не дивно, маніок – основний продукт для 500 мільйонів жителів Латинської Америки, Африки й Азії. Головне – правильно його приготувати.
Походить ця рослина із бразильської Амазонії. Ось чому в країні є сотні рецептів із маніоком.
[Том, турист]:
«Тут, у Бразилії, його використовують у величезній кількості в різних стравах: від солоних до солодких. Використовують також сирий корінь, або крохмаль із нього».
З маніоку роблять тапіоку. Це крохмалисті кульки, які додають до перших страв і навіть до чаю.
А в цьому ресторані маніок варять, а потім смажать у фритюрі.
[Ана Кастілью, шеф-кухар]:
«Бразильці їдять його від півночі до півдня, від заходу до сходу. Найкласичніший спосіб його приготування – це смаження. Його чистять, варять, а потім смажать. Це дуже смачно».
А на цій кухні готують страву з маніоку, креветок, кокосового молока й перцю чилі. Маніок тут як гарнір.
Із цього коренеплоду також роблять різні види борошна. У кожному регіоні Бразилії – свої. І таке борошно використовують для приготування ще одного вельми популярного гарніру: ним присипають смажену цибулю з яйцем.
На початку XVI століття іспанці принесли сюди ще одну традицію. Коли вони приїхали, то пробували вирощувати тут пшеницю. Та це було складно через вологий та спекотний клімат. Тоді для випікання вони почали використовувати борошно з маніоку.
Зрештою також з’явилося багато рецептів, наприклад, сирний хліб.
Варто зазначити, що білка в маніоку досить мало, майже немає й необхідних амінокислот. Здебільшого він складається з крохмалю. Тому лікарі кажуть, що цей плід не можна робити основою раціону.
Коротке посилання на цю сторінку:
