Діти відвідали могилу батьків і посадили на ній дерева. А дівчина пояснила молодшій сестрі, де тепер батько.
[Ла Жуа Кахіндо, сирота]:
«Крістель, тут спочиває тато. Якщо хтось запитає тебе, куди він пішов, скажи, що його більше немає серед живих. Не кажи більше, що не знаєш, бо я щойно показала тобі місце, де він знайшов спокій».
Ла Жуа згадує, що хвороба стрімко розвивалася. Сусіди викликали швидку допомогу для її матері, яка була вагітна й важко захворіла. Батька, який теж відчув себе погано, переконали поїхати до лікарні разом із нею.
[Ла Жуа Кахіндо, сирота]:
«У вівторок близько третьої години дня ми отримали страшну звістку: померли і тато, і мама».
Дядько дітей Емманюель Мугбере зізнається, що раніше не вірив у існування Еболи. Після смерті брата та його дружини він закликає людей не ігнорувати попередження лікарів.
[Емманюель Мугбере, дядько дітей]:
«Усім, хто досі має сумніви, що ця хвороба існує, перестаньте сумніватися. Якщо до вас приходять розповідати про цю хворобу, не ігноруйте й більше не сумнівайтеся. Я дуже щасливий, що діти повернулися з центру лікування Еболи здоровими».
Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про спалах Еболи в ДР Конго у травні 2026 року. Одним з епіцентрів епідемії стало місто Буніа. За даними влади, у країні підтверджено понад 1560 випадків захворювання. Померло понад 500 людей.
Коротке посилання на цю сторінку:
