Черепахи ніжаться на сонці на одній із приватних ферм Кенії. Цей вид називають черепаха Торніра. Він є у списку тварин, які перебувають на межі зникнення.
Зазвичай у черепах важка й цілісна броня. Але в цих навпаки — м’яка, рухлива й легка. Загроз мають багато: від втрати житла до браконьєрства й вирубування лісів під сільгосппотреби.
[Патрік Омонді, голова Кенійського інституту дикої природи]:
«У деяких країнах Європи, у США черепаха Торніра тримають як домашніх улюбленців. Тому їх нелегально вивозять. Є ферми, де їх розводять. Та деякі люди виловлюють їх у дикій природі. Отже, браконьєрство — одна з головних проблем».
Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори забороняє торгувати черепахами Торніра з 2019 року. Однак багато фермерів у Кенії, приєднавшись до урядової програми збереження виду, і далі їх розводять.
[Пітер Маунду, фермер]:
«Роки йдуть, а ці тварини, як і раніше, будуть на фермі. Ця ферма буде місцем, де люди, які ніколи не бачили черепах Торніра, зможуть це зробити».
Дослідники кажуть, що ця робота дуже важлива.
[Джейкоб Мвіті, дослідник]:
«Їх більше немає ніде у світі, крім Кенії, Танзанії та Замбії. Тож, навіть щоб показати їх у зоопарках Європи, їх треба доставити з цього регіону. Більше немає звідки».
Ці черепахи досягають зрілості досить повільно: за 5–9 років. Самиці відкладають лише одне чи два яйця на рік. А дитинчата вилуплюються через 4–6 місяців.
Ці плазуни мешкають у скельних тріщинах, і їх можна назвати чудовими альпіністами.
А ще замість того, щоб ховатися у своєму панцирі, ці черепахи вважають за краще тікати.
Коротке посилання на цю сторінку:
