Ці птахи дуже дорогі. А для катарця Халіда аль-Баді вони неоціненні. Поколіннями чоловіки в його роду захоплюються соколиним полюванням. Раніше це робили, щоби просто добувати їжу. Тепер це більше перетворилося на спорт та хобі.
А недавно країна подала заявку до ЮНЕСКО, щоб соколине полювання додали до списку нематеріальної спадщини.
[Халід аль-Баді, шанувальник соколиного полювання]:
«Соколине полювання — це не спорт. Це спадщина. Це особливе й чутливе питання для мисливців із соколами. Останнім часом їх побільшало, як і тих, хто готує автомобілі та обладнання для тренувань та полювання».
У пустелі саме розпочався сезон тренувань. Після молитви мисливці готують своїх птахів.
Багато які прийоми застосовують століттями. Але є й новації. Приміром, приманку підіймають у повітря дрони.
[Халід аль-Баді, шанувальник соколиного полювання]:
«Раніше тренування проходили простіше. Мисливці боялися втратити своїх птахів, бо не мали сучасного обладнання, такого як GPS і трекери. Полювання було простим і на короткій відстані. У минулому вони також використовували верблюдів чи коней. Швидкість була обмежена. Наразі є автомобілі».
Утім, власники соколів не бояться, що нововведення зроблять соколине полювання менш автентичним.
[Халід аль-Баді, шанувальник соколиного полювання]:
«Як араб я пишаюся, коли мені роблять комплімент, порівнюючи мене із соколом. Сокіл — це символ освіченості, кмітливості, почуття прекрасного й мужності. Якщо хочете зробити чоловікові комплімент, скажіть, що він вільний як сокіл».
ЮНЕСКО ухвалить рішення за кілька днів.
Коротке посилання на цю сторінку:
