Сильний шторм
Німеччина
Злива й ураганні пориви вітру швидкістю понад 100 кілометрів за годину. На Німеччину налетів перший цього сезону сильний шторм. Попередження про негоду випустили для більшої частини країни. Людей просили не виходити з дому.
Повалено багато дерев. Деякі, впавши, пошкодили будівлі й перекрили дорожній рух. Пошкоджено лінії електропередачі. У деяких регіонах є постраждалі, але про загиблих повідомлень не надходило.
У Берліні два дерева впали на житловий будинок.
[Томас Кірштейн, пожежник]:«На цих деревах багато листя. Це означає, що вітру легше їх звалити — поверхня взаємодії більша. Саме це ми бачимо сьогодні — доводиться прибирати багато повалених дерев».
Шторм назвали «Ігнац».
Порушено й графік роботи транспорту — потяги не ходять або ходять із великими затримками. У Північному Рейні — Вестфалії зупинили й поїзди далекого сполучення.
Метеорологи застерігають, що можуть початися повені. Це стосується районів на узбережжі Північного моря і річок Ельба та Везер.
2. Дебати в Європарламенті: Польща і ЄС знову сперечаються щодо верховенства закону
Дебати в Європарламенті
Польща – ЄС
Європейський Союз висуває країнам-членам необґрунтовані вимоги. Таку заяву зробив прем’єр-міністр Польщі під час напружених дебатів у Європарламенті.
[Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Польщі]:«Ми не маємо розбіжностей. Просто верховенство закону використовують як привід, щоб вимагати від держав-членів того, чого немає в угодах».
Дебати влаштували через нещодавнє рішення Конституційного трибуналу Польщі. Минулого тижня він оголосив, що конституція країни стоїть вище, ніж закони ЄС. Він також дозволив оскаржувати рішення Європейського суду, який уважається найвищою інстанцією.
Голова Єврокомісії закликала Варшаву переглянути рішення, а також скасувати судову реформу, яка викликає велике невдоволення блоку. За її словами, тільки так Польща зможе отримати економічну допомогу від ЄС на відновлення після пандемії.
[Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії]:«Щоб європейська демократія працювала, треба поважати спільні правила й принципи інститутів і незалежного правосуддя. Мова йде про верховенство закону і європейського права. Не намагайтеся уникнути цих дебатів. Підрив будь-якої з цих основних опор ставить під загрозу нашу європейську демократію».
Польща запросила у Брюсселя майже 24 мільярди євро у вигляді грантів і ще понад 12 мільярдів дешевих кредитів, щоб відновити економіку. Однак, як припускають, гроші не виділять доти, доки суперечку навколо судової реформи й тлумачення основних законів ЄС не буде залагоджено.
3. Північна Корея запустила ще дві балістичні ракети
Нове ракетне випробування
Північна Корея
Північна Корея 19 жовтня запустила ще дві балістичні ракети. Цю інформацію підтвердило міністерство оборони Південної Кореї і розвідка Японії.
[Фуміо Кісіда, прем’єр-міністр Японії]:«Північна Корея щойно запустила дві балістичні ракети. Дуже прикро, що країна з минулого місяця не припиняє їх запускати».
Снаряди зафіксували близько 10 ранку за місцевим часом. Їх випустили в бік Японського моря з міста Сінпхо.
Прем’єр-міністр Японії обіцяє гарантувати безпеку повітряного транспорту й суден, а також зібрати більше інформації.
[Фуміо Кісіда, прем’єр-міністр Японії]:«Я б не припускав, що має на меті Північна Корея. Але, думаю, треба й далі оцінювати ситуацію і збирати дані».
Своєю чергою спеціальний посланник США в Північній Кореї знову закликав Пхеньян до діалогу.
Водночас голови розвідок США, Південної Кореї і Японії мають зустрітися в Сеулі, щоб обговорити протистояння з Північною Кореєю, а також низку інших питань.
У місті відкрилася Міжнародна аерокосмічна й оборонна виставка — найбільша в Південній Кореї. На ній демонструють винищувачі нового покоління, бойові вертольоти, дрони та інше сучасне озброєння.
4. Ефіопці розповідають про голод і зґвалтування в зоні воєнного конфлікту
Люди скаржаться на голод
Тиграй, Ефіопія
Сабі було три роки, коли вона померла від недоїдання. Це було минулого місяця, коли її мама тікала з ефіопського регіону Тиграй до сусідньої Амхари, рятуючись від війни.
Залишилися лише фотографії на телефоні. Мати каже, що перед смертю Саба благала лікарів їй допомогти.
[Хабтам Акела, жителька Ефіопії]:«Лікарі сказали, що донька дуже постраждала від недоїдання, і їй не можна допомогти. Вони дали якийсь сироп і таблетки. Вона померла через тиждень».
Саба — серед тисяч жертв голоду й насильства, які охопили північ Ефіопії. Близько року там триває воєнне протистояння між федеральними військами й повстанцями «Народного фронту звільнення Тиграю».
У липні, відвоювавши більшу частину регіону, повстанці вдерлися до сусіднього регіону Амхара. Тоді ж коло 250 тисяч мирних жителів покинули свій дім. Декого бойові дії відганяють дедалі на північ.
Люди кажуть, що на територіях, які контролюють повстанці, не вистачає їжі та ліків. Також вони скаржаться на насильство збройних угруповань. Ця жінка каже, що її зґвалтував чоловік зі зброєю.
Представники повстанців стверджують, що всі такі випадки розслідуватимуть, і що це не поширене явище.
Загалом обидві сторони конфлікту звинувачують одна одну в злочинах. І водночас відкидають закиди щодо себе.
Нещодавно армія Ефіопії почала операцію ліквідації повстанців в Амхарі. Проте люди побоюються, що це ще більше погіршить становище мирних жителів.
5. Протест на Акрополі проти Олімпіади в Пекіні
Проти Олімпіади
Греція
Тибетська й гонконзька активістки протестують на грецькому Акрополі проти Олімпіади в Пекіні. Вони розповідають про порушення прав людини в КНР напередодні запалення факела зимових Ігор.
18-річна тибетська студентка і 22-річна гонконзька активістка забралися на риштовання біля пропілеїв — парадного входу до Акрополя. Вони скандували заклики звільнити Тибет і Гонконг.
[Тензін Янгзом, активістка]:«Тибетських школярів примушують відвідувати школи-інтернати, де вони вчать китайську мову, але не можуть вивчати свою рідну. Китайська влада робить усе можливе, щоб утиснути нас, нашу культуру, наш народ і мову. Китай оголосив злочином бути тибетцем всередині Тибету. У Гонконзі кожен активіст перебуває або у вигнанні, або у в’язниці. На жаль, це сумна реальність у Тибеті, Гонконгу, Східному Туркестані, Південній Монголії та незалежному Тайвані».
Активістки беруть участь у кампанії «Ні Пекіну-2022». Вона закликає Міжнародний олімпійський комітет скасувати рішення провести зимові Ігри 22-го року в Пекіні.
Невдовзі після початку протесту поліція їх затримала.
[Тензін Янгзом, активістка]:«Ми закликаємо повністю бойкотувати зимову Олімпіаду 2022 року в Пекіні, бо Китай проводить геноцид уйгурів та небувалі репресії щодо жителів Тибету, Гонконгу, Південної Монголії та демократичного Тайваню».
Олімпіада в Пекіні починається в лютому. Міжнародний олімпійський комітет критикують за рішення знову провести Ігри в Китаї. Багато організацій уже закликали спортсменів бойкотувати захід. Серед них Всесвітній уйгурський конгрес, Тибетський інститут дій, «Китай проти смертної кари», «Студенти за вільний Тибет» та «Кампанія за уйгурів».
6. Мобільна крапельниця й віртуальна реальність: що показали на виставці в Амстердамі
Технологічні новинки
Амстердам, Нідерланди
Програма для відпочинку у віртуальній реальності, електроскутер нового покоління й медичний рюкзак із портативною крапельницею. Ось кілька новинок, які нідерландські та інші європейські стартапи показують в Амстердамі.
Компанія Vrelax створила застосунок, який допомагає людям позбутися стресу за допомогою віртуальної реальності.
Зараз його тестують на пацієнтах із депресією і нервовими розладами.
[Франк Нюс, представник Vrelax]:«Ми багато досліджували людей із тривожними розладами, депресією і таким іншим. Це частина наших наукових досліджень. Застосунок Vrelax допомагає їм розслабитися, а зазвичай їм це зробити дуже складно».
Ще одна медична розробка — на перший погляд, звичайний рюкзак. Насправді це портативна крапельниця від компанії Ivy Medical.
Задум такий, що з ним пацієнтам можна буде ходити по лікарні й одночасно отримувати потрібний препарат внутрішньовенно.
[Мелькер Франкема, представник Ivy Medical]:«Але це не просто крапельниця в рюкзаку. Це розумна крапельниця. Вона дає персоналу змогу планувати лікування й комбінувати різні препарати завчасно. Тобто це крапельниця з великим мозком, яка має полегшити лікарням роботу».
І куди ж без електричного транспорту? Компанія Brekr зловила хвилю: її електромопед уже продається на ринку за 5000 доларів.
[Нільс Віллемс, голова Brekr]:«Ми створили новий електромопед із вдосконаленим дизайном. На ньому немає паливного бака. Натомість є порожнина для батарей. Тут поміщаються дві батареї. Як наслідок, центр ваги зміщується вниз, а це робить поїздки приємнішими».
А приз за оригінальність, мабуть, треба дати Makeon. Ця компанія виробляє електронні набори на кшталт конструктора лего. Їх можна комбінувати, щоб домогтися бажаного результату.
[Джессіка Кобб, засновниця Makeon]:«Від переносних пристроїв до стін і предметів. Ми хочемо, щоб люди проявляли творчий підхід, щоб вони підключали до мережі що завгодно й майже будь-де. Один із наших клієнтів використовував набір, щоб побачити, як часто його кіт гуляє Амстердамом і що він робить удома».
Усі ці винаходи стартапи повезуть на міжнародну технологічну виставку CES. Вона пройде в Лас-Вегасі на початку січня.
7. Нігерійська компанія перетворює шини на «чорне золото»
Тротуари з шин
Нігерія
Такі токсичні звалища старих шин захаращують мало не всю Нігерію. Але для місцевої компанії вони перетворилися на «чорне золото».
[Іфедолапо Рунсеве, голова переробної компанії]:«Ці шини просто валялися б на звалищах, у канавах чи на складах. Але тепер на цих шинах ми створюємо цілий ланцюжок заробітку, і шиномонтажники знають, що нам можна здати покришки за гроші».
Компанія платить 20 центів за стару шину. Сміттярі охоче збирають їх і приносять. Зношену гуму переробляють.
[Іфедолапо Рунсеве, голова переробної компанії]:«Люди здебільшого не знають, що шини — цінний матеріал. Він складається з гуми й металу».
З перероблених покришок роблять «лежачих поліціянтів», м’яке дорожнє покриття та тротуарну плитку.
У компанії спочатку було чотири працівники, тепер — майже 130. Попит на продукцію зростає. Підприємство переробило вже 100 тисяч шин, які могли б просто валятися на вулиці. А в гіршому разі їх могли б і спалити.
У майбутньому тут також почнуть переробляти папір, пластикові пляшки та електронні відходи.
8. Фастфуд США стане менш солоним
Сіль – біла смерть
Як проблему розв’язують у США
Фастфуд та їжа на винос — дешево, просто і смачно. Але в таких харчах багато прихованих небезпек. Приміром, вони містять забагато солі, через надмірне вживання якої підвищується кров’яний тиск, зростає ризик виникнення серцевого нападу чи інсульту.
Саме тому Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США випустило нове розпорядження. Згідно з ним мережі ресторанів і компанії, що виробляють фасовані продукти, мусять знизити вміст солі у своєму товарі.
Цілі треба досягти за 2 з половиною роки. Так у середньому кожен американець щодня їстиме на 12 % менше солі, тобто не 3 з половиною грами, а три.
Узагалі мета проміжна. Заведено вважати, що норма становить не більше як 2,3 грама на день.
[Джон Вайт, експерт у галузі охорони здоров’я]:«Але це крок у правильному напрямку. Небезпека солі в тому, що, якщо її забагато, вона шкодить ниркам. Це впливає на наш кров’яний тиск. І це буде тиск, який складно контролювати чи діагностувати».
Майже половина американців страждає від підвищеного кров’яного тиску. А це основна причина серцевих нападів та інсультів.
Щонайперше хочуть знизити вміст солі в оброблених й упакованих продуктах, а також напівфабрикатах. Серед них сири, солоні огірки, горіхи, соуси, м’ясні делікатеси, крекери та продукти із птиці. Тобто все те, що жителі США так люблять.
Нова норма зачепить виробників упакованої їжі, а також мережі швидкої їжі.
9. Кімнату, де можна поплакати й попросити про допомогу відкрили в Іспанії
Кімната плачу
Мадрид, Іспанія
Це місце призначене спеціально для того, щоб поплакати. А ці телефонні трубки не просто декорації. За їх допомоги можна зв’язатися з фахівцями, щоб обговорити свою душевну проблему.
Ласкаво просимо до «Кімнати для плачу», що відкрилася в центрі Мадрида. Тут намагаються показати, що психологічні проблеми, сльози й прохання про допомогу — це не соромно, а життєво необхідно.
[Мартіна Длужнєвська, представниця компанії-організатора]:«Ідея ґрунтується на іспанській фразі, яка описує ситуацію, коли люди не хочуть турбуватися про проблеми інших. Приказка “Іди поплач у кімнаті для плачу” каже, що слід тримати свої почуття в собі й про них мовчати».
Виставку організувала служба допомоги людям у важких ситуаціях.
[Алессандро де Саріо, голова компанії-організатора]:«У нас цифрова платформа онлайн-психології. Ми допомагаємо людям, яким треба психологічна допомога, зв’язатися з професійними психологами, яких відібрала наша команда. Маємо сотні психологів і ми можемо підібрати для вас найкращого, щоб розв’язати проблему. Хай це занепокоєння, депресія, негаразди в сім’ї чи занижена самооцінка».
Згідно зі статистикою, кожен десятий іспанець має якісь психологічні проблеми. Водночас майже 6 % населення країни страждає від неспокою.
[відвідувачка]:«Дуже подобається цей проєкт, бо всім нам колись буває зле. Ми всі намагаємося це приховати, не показувати в соцмережах чи перед рідними та друзями. Ми починаємо про це говорити, лише коли вже самі не можемо витримати. А цей проєкт допомагає візуалізувати проблему, щоб нам було легше про неї говорити».
Недавно влада Іспанії оголосила, що створює фонд із бюджетом 100 мільйонів євро для сфери психічного здоров’я. Ці гроші підуть і на цілодобову гарячу лінію для тих, хто задумався про суїцид.
10. В Австралії діти самі забезпечують школу електроенергією
Електроенергія – своїми силами
Г’юонвілл, Австралія
Поки ці юні австралійці крутять педалі на шкільній кухні, навколо них витає аромат смажених пончиків. Саме це обіцяне частування надихає їх працювати старанніше. Але все не так просто.
[Нел Сміт, учителька]:«У цій маленькій школі в Г’юонвіллі стаються дива».
Коли школярі крутять педалі, виробляється електроенергія. Вона й живить фритюрницю, у якій підсмажилися пончики.
Так у школі навчають на практиці використовувати поновлювані джерела енергії.
[Сайла Перера, школярка]:«Я зрозуміла, як важливо економити електрику, і як це важливо для планети». [Нел Сміт, учителька]:
«Проєкт допомагає більше дізнатися про поновлювані джерела енергії і про енергоефективність, а також про те, як користуватися такими технологіями».
У проєкті бере участь місцевий винахідник. Його будинок забезпечують електроенергією сонячні панелі й саморобна гідроелектростанція. Чоловік охоче передає знання дітям.
[Майкл Ф’юінгс, винахідник]:«Я спираюся на свої технологічні винаходи у галузі енергетики й на тягу дітей до навчання».
Програму запустив місцевий енергетичний центр.
[Аїша Фішер, школярка]:«Завдяки цій програмі відчуваю, що теж роблю щось добре, щось змінюю. Це заспокоює мене, і я менше хвилююся за наш світ».
У школі використовують відновлювану енергію вже чотири роки. За цей час на електроенергії заощадили 30 тисяч доларів США.
11. В Індонезії зберігають гібонів
Гібони в небезпеці
о. Ява, Індонезія
Ця кумедна мавпочка — яванський гібон. Її можна зустріти лише на острові Ява — найгустонаселенішому в Індонезії.
Але незабаром ці істоти можуть залишитися лише в зоопарках чи на картинках. Через полювання, браконьєрство та вирубування лісів під посіви їхня чисельність стрімко скорочується. Зоозахисники кажуть, що в дикій природі яванських гібонів залишилося всього коло 400.
[Аріф Сетіаван, еколог]:«Багато людей вирубує ліс, а це ж середовище проживання гібонів».
Ці примати мають життєво важливу роль у розповсюдженні насіння і збереженні рослинності. Якщо вони зникнуть, то порушиться природний баланс.
Тепер екологи проводять бесіди з місцевим населенням. Вони також встановлюють спеціальні знаки, що забороняють незаконне полювання й вирубування лісу.
До того ж, як уважають зоозахисники, гібонам загрожує і зміна клімату.
[Унторо Трі Курніаван, еколог]:«Зараз у посушливий сезон усе ще йдуть дощі. А це впливає на рослини. Плоди не дозрівають, натомість росте листя. З квітки не з’являються плоди, тому тварини матимуть менше їжі».
Ще одне завдання програми — навчити людей заробляти не лише обробітком полів. Їм показують, як проводити екотури для мандрівників. Також навчають, як створювати кавові плантації.
12. Не піддається старості: 81-річний японець став скейтбордистом
81-річний скейтбордист
Осака, Японія
81-літний японець Йосіо хвацько з’їжджає на скейтборді. Розучувати нові трюки для нього стало пристрастю. До скейт-парку в Осаці він приходить уже два роки, відколи придбав роликову дошку на розпродажі.
[Йосіо Кіносіта, скейтбордист]:«На ринку продавали непотрібні речі з вокзалу. Я випадково побачив скейтборд. Він коштував доларів сім, тому я купив його. Молодь катається на скейтах, і я подумав, чи зможу так само».
Спочатку дідусь міг тільки стояти, тримаючись за поручні. Поступово навчився їздити вгору-вниз по пандусах і розвертатися на 180 градусів. Потім почав вчитися в дітей і підлітків різних трюків. Кататися приходить майже щодня.
[Йосіо Кіносіта, скейтбордист]:«Коли люди в літах вчаться чогось нового, треба потроху практикуватися щодня, інакше швидко все забудеш. Я думав, що зможу виконати один трюк, якого навчився вчора, але сьогодні в мене знову не вийшло. Довелося вчитися з початку».
Про падіння і травми дідусь-скейтбордист не думає. Уважає, що його тренування — найкращі ліки проти старості. Крім занять скейтбордингом, він ще підробляє помічником на стоянці для велосипедів.
13. Затишні будиночки ваблять туристів до столиці зруйнованого війною Ємену
Затишні будиночки для туристів
Сана, Ємен
Навіть війна не завадила єменським туристам відпочити з комфортом. Поки морські курорти не доступні, люди їдуть до Сани. До столиці ваблять затишні будиночки, що розміщені на дахах готелів.
Такі споруди тут називають «тайраманами». Складаються вони всього з однієї кімнати. Зате всередині — комфорт і розкіш. А ще є великі вікна й гарний краєвид Старого міста. У таких будиночках можна поїсти й посидіти в доброму товаристві.
[Абдул Мутталіб Хашем, гість готелю]:«Дуже складно поїхати до прибережних міст, таких як Аден і Ходейда. Тому ми з друзями знайшли прекрасне місце для спілкування в Сані — тайраману. Дуже гарний новий проєкт. Ми зустрічаємося тут із друзями, яких давно не бачили. Це приємно».
Будиночки зводять у різних стилях. Деякі пишні не лише всередині, а й зовні. Увечері вмикається освітлення, і стає ще затишніше.
[Мохсен аль-Хумайкані, гість готелю]:«Замість того щоб іти до когось додому, де не поміститься багато люду, можна зібратися з друзями в такому місці. Це громадський простір для всіх. Тут можна поговорити про культуру й просто про життя, обмінятися думками».
Будиночки на дахах готелів стають дедалі популярнішими. У них також проводять свята й зустрічі випускників.
14. Циган пророкує долі, але не бачить майбутнього свого ремесла
Циган-віщун
Шольтвадкерт, Угорщина
Циган Золтан розкладає пошарпані карти на столі в себе вдома в угорському місті Шольтвадкерт. Цій колоді вже півтора століття. Золтан успадкував її від прабабусі. Серед його предків були ворожки й віщуни.
У нього теж відкрився такий дар. Циган називає його небесним. Пророкує долі вже 25 років.
[Золтан Стойка, віщун]:«Уміння ворожити може передатися лише у спадок. Треба народитися в такій сім’ї. З 1601 року мої предки були провидцями».
Золтан бачить долі людей, однак долю власного ремесла передбачити не може. Навіть називає себе останнім віщуном в Угорщині.
[Золтан Стойка, віщун]:«Сьогодні цим ніхто не займається. Чомусь ця спадщина не передається наступному поколінню».
В Угорщині цигани — етнічна меншина. Здебільшого живуть у злиднях, а суспільство їх цурається.
Мігрувати сюди почали в XIV столітті — рятувалися від війни на Балканах.
Через 400 років імператриця Марія Терезія вирішила асимілювати циган з угорцями. Їхню мову заборонили, кількість шлюбів обмежили, а називати стали «новими угорцями».
Сім’я Золтана пропри все зберігала культурні традиції. Тому він завжди одягається як циган і розмовляє рідною мовою.
[Золтан Стойка, віщун]:«Ні мої батьки, ні бабуся з дідусем не асимілювалися, тому і я не асимілююся. Якщо людина не має минулого, то не має й майбутнього. Я народився циганом, циганом і помру».
Золтан — католик. Каже, що між його ремеслом і релігією суперечності немає. Своїх клієнтів називає пацієнтами, немов лікар. За сеанс бере 50 доларів, але не проганяє й тих, у кого грошей немає. Ворожіння вважає своєю місією.
15. Чаюванням серед розкоші заманюють публіку до старовинного театру в Лондоні
Вишукане чаювання в театрі
Лондон, Велика Британія
Дружина власника найстарішого театру Лондона всіх запрошує відчути себе аристократом початку XIX століття. У театральному кафе нова послуга — чаювання у вишуканій обстановці.
[Мадлен Ллойд Веббер, дружина власника театру]:«Ми хочемо встановити високу планку й перетворити “Друрі-Лейн” на перший у світі театр п’ятизіркового рівня. Наше чаювання стане магнітом, який притягуватиме людей прийти до або після вистави чи навіть просто так, щоб попити чаю в цих прекрасних залах».
«Друрі-Лейн» — найстаріший із постійних театрів Великої Британії. Йому вже майже 360 років. Нещодавно його відремонтували. На реставрацію витратили 70 мільйонів євро.
Крім розкішних інтер’єрів, у меню — вишукані десерти.
[Лілі Джонс, власниця пекарні]:«Я черпала натхнення в розкішному стилі епохи Регентства, а також у неймовірно чудовому вбранні Королівського театру на Друрі-Лейн».
Лондонський Вест-Енд, де зосереджене театральне й концертне життя міста, під час пандемії дуже постраждав. За перший рік епідемії 165 театральних компаній Великої Британії втратили майже 240 мільйонів євро.
Однак експерти дивляться в майбутнє з оптимізмом, хоча й обережним. На їхню думку, театрам треба пропонувати глядачам щось нове.
[Метью Гемлі, працівник газети The Stage]:«Театр “Друрі-Лейн” — чудовий приклад. Керівництво думає не лише про спектаклі, а й про публіку, яка хоче прийти й подивитися на сам театр, випити чаю і посидіти на терасі. Тому зараз треба добре продумувати те, що театр може запропонувати глядачам».
Перший театр «Друрі-Лейн» був дерев’яним і згорів. Потім його кілька разів відбудовували, востаннє — в 1812 році. Ця будівля збереглася дотепер.
16. Фестиваль в Іспанії: море квітів і дзеркала
Квітковий фестиваль
Кордова, Іспанія
Дизайнер Шейн Конноллі доволі відомий. Він створював композиції для весілля принца Вільяма й Кейт Міддлтон у Вестмінстерському абатстві й Букінгемському палаці.
Зараз оформляє територію біля собору в місті Кордова, що на півдні Іспанії. Його композиція «Море гвоздик» стане частиною щорічного фестивалю.
[Шейн Конноллі, квітковий дизайнер]:«Річ у тім, що це місце саме собою вже прекрасне. Я хочу лише доповнити його, додати те, що підкреслить ісламську архітектуру й християнську історію, адже це місце поклоніння. Це не те місце, куди я маю помістити своє его».
У квітковому фестивалі змагаються п’ять іменитих дизайнерів. Бюджет у всіх однаковий. Відрізняються лише локації.
Це робота дизайнера з Данії. Називається «Пора рухатися далі». Автор каже, що настав час залишити пандемію в минулому.
[Юліус Вернес Іверсен, квітковий дизайнер]:«Ми віримо, що ця інсталяція співзвучна з настроєм людей, з їхнім бажанням залишити темний період позаду й рухатися вперед».
А ця композиція за допомогою квітів, ароматів і смаків розповідає про внутрішні дворики Кордови. Іспано-арабська концепція ідеального світу.
[Нурія Мора, квіткова дизайнерка]:«За допомогою дзеркальних скульптур ми дали відвідувачам можливість побачити в них своє відбиття».
Через пандемію квітковий фестиваль не проводили два роки. Цього разу його тема — «Сила».
Переможців обиратиме міжнародне журі. Розмір двох головних призів становить 25 і 10 тисяч євро.
Коротке посилання на цю сторінку:
